Законом України від 28 грудня 2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 1 січня 2015 року, встановлені нові правила оподаткування нерухомості.
Внесеними змінами розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відтак, під оподаткування потрапили крім об'єктів житлової об’єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки (пп. 266.2.1 ПКУ).
Щоправда, як одне із виключень, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не є об'єктом оподаткування (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ).
Однак, з часу набрання чинності Законом №71 до останнього часу, залишались без роз’яснень зі сторони ДФС України та незрозумілим для застосування платниками податків визначення «будівлі промисловості» та «промислове підприємство» в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ.
У чинному законодавстві України відсутні норми, які б роз’яснювали визначення «будівлі промисловості» та «промислове підприємство», тому перелік об’єктів та суб’єктів, які не є об’єктами та платниками податку на нерухомість за діючою редакцією кодексу міг бути невичерпним.
З однієї сторони, згідно із ст. 4 ПКУ, єдиний підхід до встановлення податків та зборів – це, насамперед, визначення на законодавчому рівні всіх обов’язкових елементів податку. Відсутність хоча б одного із елементів означає, що обов’язок платника податків щодо сплати податку не встановлений.
З іншої сторони, на офіційні звернення платників податків з цього приводу, ДФС України надавали формальну відповідь − посилання на пп. 266.3.3 ПКУ щодо обов’язку обчислення податку ними самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Декларуючи у лютому власну нерухомість, платники дійсно діяли самостійно – кожен на свій власний розсуд.
ДФС України лише нещодавно роз’яснила віднесення тих чи інших об’єктів нерухомості до будівель промисловості в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
Таким чином, з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ, до будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який включає підкласи:
1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;
1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»;
1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»;
1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»;
1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»;
1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»;
1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»;
1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»;
1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
Що стосується визначення підприємств промисловими, в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ, то слід зазначити наступне.
Промисловими вважаються підприємства, які відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року №530, відносяться до секцій:
B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»;
C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів,виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;
D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,
E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»;
F «Будівництво».
Разом з тим, в Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, об’єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До групи «Будівлі промислові та склади» належать будівлі промислові – будівлі промислового призначення (фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо).
Таким чином, з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ, при визначенні промислових підприємств, необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.