.jpg)
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 07.08.2017 р. №1525/С/99-99-13-03-01/ІПК зазначила, що суб’єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа - підприємець.
Підпунктом "ж" пп. 266.2.2 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Отже, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, не визначені пп. "ж" пп. 266.2.2 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до пп. 14.1.235 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.
Враховуючи зазначене вище, фізична особа - власник об’єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм ПКУ.