Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що з 01.01.2019 року згідно зі змінами до ПКУ змінилась база справляння туристичного збору (детальніше про це читайте тут та тут). Зокрема, згідно з п. 268.4.1 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ.
Проте визначення поняття «доба» для туристичної сфери відсутнє в ПКУ, у міжнародному та національному галузевому законодавстві. Тож, у платників постає цілком доречне запитання: що вважати «добою» для справляння туристичного збору?
Відповідь на це питання надало Мінекономрозвитку у листі від 18.02.2019 р. №4501-06/7002-03. І хоча цей лист не є нормативним документом, а має лише інформаційний характер, проте це краще ніж нічого.
Що роз’яснило Мінекономрозвитку?
Відповідно до п. 3.8 гл. 3 Правил №19 плата за надання готельних послуг стягується відповідно до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей має право змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
При цьому розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Своєю чергою, п. 3.7 гл. 3 Правил №19 встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін.
При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін (як правило, одна доба). Дія договору в такому разі завершується о 12:00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Відповідно до цього, Мінекономрозвитку зазначає, що відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
З чого ми робимо висновки, що:
- якщо турист проживає ідеально, з 12 до 12 (24 години), кількість діб проживання і кількість діб, за які сплачується турзбір, теж ідеально співпадають;
- якщо вийшло так, що турист або заселяється, або виселяється до чи після розрахункової години, то щодо оплати послуг проживання, можливо, готель і піде на зустріч клієнту (порахує цілу добу). А ось щодо турзбору так не вийде – доведеться заплатити за цілу добу.
