Податкова роз’яснила питання щодо правомірності формування податкового кредиту за операціями з поліпшення ОФ, що орендовані як цілісний майновий комплекс державного підприємства.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 р. V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) ОФ (ОЗ, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника.
Тож якщо за умовами договору оренди цілісного майнового комплексу поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем, є власністю держави, то, враховуючи все наведене вище, орендар не має права на формування податкового кредиту за операціями з поліпшення орендованого майна.
При цьому ДПС інформує, що згідно з пп. 196.1.15 ст. 196 р. V ПКУ операції з оплати, орендної плати чи концесійного платежу за договорами оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до держбюджету або місцевого бюджету, не є об’єктом оподаткування.
