Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Пунктом п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 16 Порядку №1379 визначено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.
Отже, оскільки податкова накладна є податковим документом, що підтверджує факт придбання товарів/послуг, та підставою для нарахування податкового кредиту, її має підписати власноручно особа, уповноважена платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, без використання факсимільного відтворення підпису.
