Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» звернулася до Національного банку України за необхідністю роз’яснення поняття «ринкова вартість предмета застави» при виконанні банками Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків» №279.
Так, у разі несплати та неповернення позичальником коштів банкам останні, аби відшкодувати збитки, змушені продавати заставне майно. Втім, навіть з урахуванням ризиків неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником (юрособою) банки при продажі заставного майна мають ще й сплачувати податок на додану вартість у розмірі 20% від його ринкової вартості. Зазначені ж витрати при оцінюванні майна не враховуються та не включаються до банківського кредитного резерву, яким відшкодовуються збитки, що спричиняє втрати не тільки банківським установам, але й позичальникам.
З цього приводу Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» звернулася до Національного банку України за роз’ясненнями щодо вартості, за якою потрібно обліковувати заставу: із включенням ПДВ чи без включення зазначеного податку.
Національним банком України повідомлено, що для визначення справедливої вартості майна податок на додану вартість до ринкової не включається. Додаткове тлумачення надано в листі Національного банку України від 11.02.2008 р. №12-112/199-1485.
«Механізм визначення податкових зобов’язань при продажу заставного майна банками потребує вдосконалення, оскільки, необхідність сплати ПДВ в цих випадках автоматично зменшує отримані кредиторами суми на 20%, що, своєю чергою, істотно знижує вірогідність повного погашення кредиту позичальником», -- зазначила Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер.
