З 1 січня 2014 року платники податку на додану вартість не зазначають номер Свідоцтва у:
- податковій декларації з податку на додану вартість та додатках до неї;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість;
- реєстрі виданих та отриманих податкових накладних;
- податковій накладній;
- інших документах, форми яких передбачали зазначення цього реквізиту.
Відсутність номера Свідоцтва у податковій звітності з податку на додану вартість, яка подається до органів Міндоходів після 1-го січня 2014 року (незалежно від податкового періоду, за який така звітність складена), не є порушенням порядку її заповнення та не є підставою для відмови у прийнятті органом Міндоходів такої звітності в паперовому чи електронному вигляді.
Крім цього, відсутність у податкових накладних, складених після 1-го січня 2014 року в паперовому чи електронному вигляді, номера Свідоцтва продавця чи покупця не є порушенням порядку їх заповнення та не є підставою для відмови у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Це стосується також інших документів, складених після 1-го січня 2014 року, форми яких передбачали зазначення номера Свідоцтва.
Нагадуємо, що змінами внесеними до Податкового кодексу скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників ПДВ.
Оскільки отримання витягів з реєстру не є обов'язковим для платників, органи Міндоходів не мають підстав вимагати їх у платника.
Підтвердженням факту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-сайті Міндоходів, яка оновлюється щоденно.