Міндоходів у листі від 11.04.2014 р. №2259/Н/99-99-17-02-02-14 зазначило, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. ПКУ передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.
Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво її інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Представництво, що грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Згідно ст. 51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Враховуючи вищезазначене, фізична особа, яка має нотаріально засвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних угод, є уповноваженою особою фізичної особи - підприємця та може підписати податкову накладну.