Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 01.09.2015 р. №18663/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, що суб’єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) та здійснює лише прийом замовлень на продаж залізничних та авіаційних квитків, прийом коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання замовлення на продаж проїзних документів.
У податковій накладній, що складається суб’єктом господарювання, який здійснює прийом замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, відображається вартість послуг, наданих у зв’язку з виконанням такого замовлення, та сума податку на додану вартість, визначена з вартості таких послуг.
У платника податку, який безпосередньо скористався послугами з перевезення на дату затвердження звіту про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, виникає право на включення сум ПДВ, сплачених у вартості транспортного квитка, до складу податкового кредиту відповідного періоду.
При цьому, якщо такі послуги з перевезення придбані для використання в операціях, що не оподатковуються ПДВ, такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з вартості таких послуг та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду.
Особливості складання таких податкових накладних розглянуто в листі ДФС від 07.08.2015 №29163/7/99-99-19-03-02-17
