Головна Усі новини Оподаткування ПДВ

Зупинення та відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

З 1 липня 2017 року податківці отримають право зупиняти реєстрацію як податкових накладних, так і розрахунків коригування до них вже не в тестовому, а в реальному режимі. Як це відбуватиметься, дізнаємося з аналізу виданих Мінфіном наказів

Наказами Мінфіну №566 та №567 затверджено: 

  • Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки);
  • Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. 

Усі зазначені нормативні документи набрали чинності 20.06.2017 р. І хоча ДФСУ і призначено до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Мінфіну стосовно їх удосконалення, скоріш за все, зараз кардинальних змін вже не буде і саме в такій редакції вони застосовуватимуться з 01.07.2017 р. 

Про це ми писали тут, а далі проаналізуємо зміст затверджених документів. 

Загальну процедуру зупинення та відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування можна поділити на кілька етапів. 

 

Етап перший. Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування

Перш, ніж зупинити реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування, постачальнику потрібно їх скласти і надіслати до ЄРПН. І ось саме такі надіслані документи підлягатимуть аналізу (моніторингу) щодо того, дозволити їх до реєстрації, чи ні.  

Здійснюватиметься такий моніторинг ДФС в постійному автоматизованому режимі! 

Спочатку про приємне. Мінфіном визначені ознаки, за якими податкові накладні/розрахунки коригування не підлягатимуть моніторингу (а точніше, вивчатимуться податківцями, але не підлягатимуть зупиненню реєстрації). 

Важливо: у разі якщо за результатами перевірки (йдеться про перевірку перед реєстрацією в ЄРПН) ДФС буде встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає  хоча б одній (!) з ознак, наведених далі, - така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу.

Які податкові накладні/розрахунки коригування  не  потраплятимуть під зупинення реєстрації (назви ознак ми вигадали самі, для кращого запам’ятовування):  

1) Ознака «не дає нікому права на податковий кредит» -  податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

2) Ознака «обсяг постачання та кількість місць роботи керівника» - усі податкові накладні/розрахунки коригування, які надсилаються до реєстрації певним платником ПДВ, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч грн та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. 

Зверніть увагу: мова йде не про суму ПДВ, зазначену в зареєстрованих та поданих до реєстрації документах, а саме про обсяг постачання – тобто, про загальну суму значення рядків V-IX розділу А податкових накладних та/або рядків ІV-VІІІ розрахунків коригування. 

Що стосується керівника платника ПДВ (зрозуміло, що мова йде про керівників юросіб), то тут податківці аналізуватимуть наявні в них облікові дані платників податків. І тут працюватиме правило: 

  • якщо одна і та сама особа є керівником у двох чи трьох юросіб, і обсяг постачання за місяць не перевищуватиме 500 тис. грн, податкові накладні/розрахунки коригування таких юросіб не підлягатимуть зупиненню реєстрації;
  • якщо ж одна і та сама особа є керівником чотирьох та більше юросіб, під зупинення можуть потрапити податкові накладні/розрахунки коригування тих з цих юросіб, у яких обсяг постачання за місяць перевищуватиме 500 тис. грн. 

3) Ознака «значна сума сплачених податків та ЄСВ» - загальна сума сплачених у 2016 році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 млн грн

Зверніть увагу: ця ознака буде використовуватися лише до 01 січня 2018 року!

4) Ознака «аналіз господарської діяльності» - за нею податківцям і платникам ПДВ доведеться проаналізувати певні показники. 

 

Спочатку треба розрахувати показники: 

S – це загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – це загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (20%) та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН.  Наскільки автор розуміє, мова знову йде про обсяги постачання, а не про суму ПДВ за таким постачанням. 

За цими показниками працює правило № 1: співвідношення S/T (воно має власну назву D) має бути більше 0,05 –  якщо це не виконується, ця ознака не працюватиме.  

Далі треба розрахувати показники: 

P – це сума ПДВ, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування;

- найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

За цими показниками працює інше правило №2: P повинно бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо це не виконується, ця ознака не працюватиме.

І, насамкінець, узагальнююче правило щодо цих розрахованих показників: для того, щоб реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування не зупинялася, два зазначених вище правила мають виконуватися одночасно. Тобто, і  D має бути більше 0,05, і Р має бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо хоч одне з цих правил не виконується, ця ознака не працюватиме. 

Тепер про неприємне. Під ризик зупинення реєстрації в ЄРПН підпадатимуть податкові накладні/розрахунки коригування, які відповідають певним критеріям, встановлених Мінфіном. Наводимо їх далі. 

Яким податковим накладним/розрахункам коригування будуть зупиняти реєстрацію: 

Критерій перший: якщо  обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в ЄРПН, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, та митних деклараціях, і в разі переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутності товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). 

Як бачимо, критерій включає в себе різні випадки, пов’язані однією метою – продавати платник ПДВ має ті товари/послуги, які придбав або імпортував. Але для зупинення реєстрації цього замало – для цього повинна виконуватися умова. 

А умова така: у разі якщо за результатами моніторингу буде визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що подається для реєстрації в ЄРПН, відповідає вимогам цього критерію та сума ПДВ, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в ЄРПН, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців ЄСВ та податків і зборів (крім ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Втім, навіть зараз відверта умовність та загальність таких правил очевидна.

По-перше, в критерії вживається термін «обсяг», однак немає роз’яснення, як він визначатиметься. 

Якщо обсяг – це вартість, то ціна придбання і ціна продажу можуть відрізнятися дуже сильно, і це не означає фіктивність угоди або створення покупцю фіктивного податкового кредиту. 

Якщо обсяг – це кількість (на що натякає згадка про залишок товарів), то аналізувати таке співвідношення в автоматичному режимі буде досить важко (а зробити це треба буде протягом однієї доби). А якщо врахувати строки реєстрації податкових накладних, встановлені ПКУ, «вхідна» податкова накладна, яка підтверджує придбання товарів, які продаються, може бути зареєстрована значно пізніше. Тож, щоб не наражатися на зупинення реєстрації податкової накладної, продавцю треба почекати реєстрації податкової накладної, яка дасть йому право на податковий кредит за такими товарами (послугами). 

Окремо слід зазначити проблему із товарами (послугами), які придбавалися у неплатників ПДВ, або виготовляють (надаються) продавцем самостійно.

Адже щодо таких товарів (послуг) у продавця не буде податкових накладних, отриманих від інших осіб, або митних декларацій. Хоча в критерії і згадується про  «інформацію, подану платником податку за встановленою формою, щодо товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)», наразі така інформація розглядатиметься вже після зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 

Так, до затверджених Мінфіном Критеріїв наводиться додаток, але він не має назви і порядку заповнення. Цей додаток містить таблицю для наведення даних у розрізі КВЕД та УКТ ЗЕД щодо придбання (отримання) або постачання товарів, послуг. Можливо, що виробники, які самостійно виготовили товари (надали послуги) або особи, які придбали товари (послуги) в неплатників ПДВ, зможуть повідомити податківців про обсяги таких операцій в цьому додатку. 

Але це не додаток до податкової накладної. Отже, подати таку інформацію під час реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування буде неможливо. 

Передбачається, що цей додаток створено на виконання п. 2 Критеріїв, затверджених наказом Мінфіну №567. В цьому пункті сказано: моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС). 

І далі встановлюється, що така комісія може і не враховувати (за власним рішенням) інформацію, подану в такому додатку. Докладніше про роботу цієї Комісії буде далі. 

Критерій другий: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 ПКУ стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

Як бачимо, ДФС і Мінфін під виглядом контролю за формуванням податкового кредиту з ПДВ, одночасно вирішують й інші проблеми, які є предметом їх контролю. Це і ліцензування певних операцій, і сплата податків та ЄСВ (не бажаєте зупинення реєстрації податкових накладних? Треба було сплачувати певну суму податків та ЄСВ до бюджету).

За рахунок встановлених ознак та критеріїв зачіпається навіть наявність пов’язаних осіб серед існуючих юросіб – зараз тільки стосовно керівництва таких підприємств, але хто знає, які умови будуть додані пізніше. Підприємства ставляться перед фактом – не бажаєте, щоб були проблеми із реєстрацією податкових накладних? Ваш директор має працювати не більш як на 3-х підприємствах. Працює на 4-х? Проблеми будуть в кожного з таких 4-х. 

 

Етап другий. Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування зупинено

Відповідно до пп. 201.16.1 ПКУ, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

  • порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
  • визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
  • пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 

Етап третій. Боротьба за відновлення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (це той самий додаток до Критеріїв, про який ми говорили вище!) щодо:

  • видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
  • кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Крім такої інформації, платник ПДВ має право подати  копії документів, які мають допомогти Комісії ДФС прийняти рішення про розблокування податкової накладної/розрахунку коригування. 

Наразі вичерпний перелік таких документів затверджено наказом Мінфіну №567. Але, хоча він і вважається вичерпним (тобто, більше подавати нічого не треба), насправді він досить великий. І добре, що хоч подання копій таких документів є правом, а не обов’язком платника податку. 

Види копій документів, які можна буде подати, залежать від того, за яким критерієм (першим чи другим) була зупинена реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування. 

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН: 

Для першого критерію:

  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Для другого критерію:

  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Така інформація і копії документів мають подаватися платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. 

Кому і коли цю інформацію та документи подавати? Згідно із пп. 201.16.2 ПКУ,  письмові пояснення та/або копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. 

А далі такі документи передаються контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС. І не просто так. Адже Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

 

Як працює Комісія ДФС

Як передбачається наказом Мінфіну №566, Комісія ДФС буде одна, тобто, усі звернення щодо розблокування податкових накладних/розрахунків коригування розглядатимуться централізовано. До складу Комісії включаються посадові особи ДФС. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів. Голова Комісії та її персональний склад затверджується ДФСУ.

Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним.

Як платник ПДВ дізнається про долю своїх податкових накладних/розрахунків коригування? 

Рішення Комісії ДФС про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання поданої інформації, пояснень та копій документів. Крім цього, інформація про прийняте рішення вноситься до ЕРПН.

 

Чи можна оскаржити рішення Комісії ДФС?

Так. Згідно із пп. 201.16.3 ПКУ рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. А отже, в разі бажання, платник ПДВ може діяти в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.  

До того ж для забезпечення положень п. 56.23 ПКУ щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДФС вже розроблено Проект постанови Кабміну «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Про це дивиться у новині>>>

Дивиться також новину від податківців з цього приводу>>> 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
Коригування , ПДВ , Податкова накладна

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 43

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?