Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Ця норма була затверджена на виконання норм п. 50.1 ПКУ і при її виконанні слід звернути увагу на наступне.
Якщо помилку було виявлено до закінчення граничного строку подання декларації, у якій платник ПДВ цієї помилки припустився, то не варто чекати на закінчення такого строку. Цю помилку вигідніше виправити шляхом подання нової звітної форми цієї декларації. В декларації з ПДВ нова звітна форма при її складанні є, по суті, наново сформованою декларацією, і якщо вона подається до закінчення граничного строку декларування, то саме така нова звітна форма вважається поданою за звітний період декларацією з ПДВ. А штрафи за помилки в декларації, які були таким чином виправлені, до платника ПДВ не застосовуватимуться.
Якщо ж граничний строк подання декларації, у якій платником ПДВ було самостійно знайдено помилки, вже закінчився, то вважається, що помилку було знайдено вже у наступному (тому самому майбутньому) звітному періоді. І виправити її можна тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку (у декларації за період, у якому вона була виявлена – ні).
При цьому подавати уточнюючий розрахунок потрібно за формою, яка діє на момент його подання (незважаючи на те, за якою формою подавалася сама декларація з ПДВ, до якої вносяться зміни).
Які особливості має складання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ?
У графі 4 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники декларації звітного періоду, який виправляється (п. 2 розд. VІ Порядку №21).
Зверніть увагу: якщо уточнення до певної декларації вноситься не вперше, тобто, у разі якщо до декларації за цей звітний період вже раніше подавалися уточнюючі розрахунки, у графі 4 відображаються показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку.
До речі, таким чином виправляються помилки не тільки в самій декларації з ПДВ, а і помилки у поданих до неї уточнюючих розрахунках!
У графі 5 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники з урахуванням виправлення (п. 3 розд. VІ Порядку №21). Тобто, саме в цій графі треба показати останню версію того, як декларація з ПДВ мала виглядати насправді, із урахуванням усіх показників, як тих, до яких вносяться зміни, так і тих, які залишаються без змін.
Внаслідок цього, у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки з відповідним знаком (+/-) (п. 4 розд. VІ Порядку №21). Сума помилки розраховується як різниця між значеннями кожного рядка граф 4 та 5. У разі якщо значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.
Крім цього, у разі виправлення помилок у рядках декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку №21). Тобто, подавати додатки до уточнюючого розрахунку треба тільки тоді, коли інформація в цих додатках зміниться внаслідок виправлення помилки (ті додатки, у яких нічого не зміниться, подавати не потрібно!). І відображати в поданих додатках треба тільки ту інформацію, яка зміниться (звісно, крім загальних відомостей, які є обов’язковою частиною будь-якого додатку до декларації з ПДВ).
Відповідне роз’яснення з цього приводу міститься й у під категорії 101.23 "ЗІР". Про це читайте у новині>>>
Іноді помилка впливає на суму ПДВ, зазначену в деклараціях за наступні звітні періоди. Це випадок, коли помилка виникла у декларації, у якій була зазначена відємна сума ПДВ, яка потрапила до податкового кредиту майбутніх звітних періодів (рядок 21 декларації). Скільки ж уточнюючих розрахунків доведеться подати в такому випадку?
Якщо виправлення показнику рядку 21 не впливає на значення рядку 18
Відповідно до п. 5 розд. VІ Порядку №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2 декларації, уточнюючий розрахунок подається лише за один звітний період - той, у якому була помилка.
Але, зверніть увагу: значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) в такому випадку враховується у рядку 16.2 декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Якщо виправлення показнику рядку 21 впливає на значення рядку 18
Згідно з п. 6 розд. VІ Порядку №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Приклад. У квітні 2017 року в декларації з ПДВ у рядку 21 було зазначено суму 10000 грн. На початку липня 2017 було виявлено помилку – сума податкового кредиту, за рахунок якого було сформоване таке від’ємне значення ПДВ, була підтверджена податковою накладною, складеною із порушеннями. Поки постачальник ці порушення усуває, покупець-платник ПДВ виправляє помилку у декларації з ПДВ за квітень 2017 р.
Варіант 1. У покупця не було господарських операцій у травні 2017 р., внаслідок чого ним було подано декларацію з ПДВ за травень 2017 р. лише із одним показником – податковим кредитом на суму 10000 грн, перенесеним із рядка 21 декларації за квітень 2017 р. На бюджетне відшкодування платник ПДВ заяви не подавав.
В цьому випадку наявність такої помилки не викривило значення рядків 18 або 20.2 декларації за травень 2017 р.
Для її виправлення подається лише один уточнюючий розрахунок – за квітень 2017 р. Оскільки у ньому не донараховуватиметься сума податку до сплати (немає значення рядка 18 у графі 6), але сторнуватиметься сума відємного значення у рядку 21 (зазначатиметься «-10000» у графі 6), то це значення слід буде врахувати при формуванні показника податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2017 р. (у графі 16.2).
При цьому п. 5 розд. VІ Порядку №21 нічого не говорить про те, як бути із декларацією за червень 2017 р., якщо вона на момент виправлення помилки у квітневій декларації ще не була подана. Ми радимо при складанні декларації за червень 2017 р. не враховувати таку помилкову суму податкового кредиту. Втім, якщо навіть платник податку її в декларації за червень 2017 р. і зазначить, якщо це не вплине на значення рядків 18 та 20.2 такої декларації, уточнювати показники такої декларації буде не потрібно.
Варіант 2. У покупця в декларації за травень 2017 р. було зазначено суму податкового кредиту (в рядку 16.1) 10000 грн, і до сплати (рядок 18) суму 5000 грн.
В цьому випадку, крім уточнюючого розрахунку за квітень 2017 р. треба подати уточнюючий розрахунок за травень 2017 р., у якому відсторнувати такий податковий кредит (у графі 6 рядка 16.1 буде зазначено «-10000») і донарахувати суму податку до сплати (у графі 6 рядка 18 буде зазначено 10000). Таке виправлення призведе до сплати штрафу 3% від суми 10000 = 300 грн. (зазначатиметься у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку), докладніше про це читайте далі.
Коли виправлення помилок в декларації з ПДВ призводить до сплати штрафу
П. 50.1 ПКУ на сьогодні передбачено сплату платником будь-якого податку штрафу лише у разі заниження ним у податковій декларації суми податку до сплати (узгодженого таким чином грошового зобов’язання).
Тому п. 7 розд. VІ Порядку №21 передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф – наразі він становить 3% від суми такого заниження. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку.
Що відбувається з лімітом для реєстрації ПН в СЕА ПДВ, якщо в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ сума податкового зобов’язання була зменшена?
В такому випадку на сьогодні можливі два варіанти. Про ці варіанти ми детально розказували у новині>>>
Коли і як сплачувати донарахований ПДВ за результатами складеного уточнюючого розрахунку?
За п. 50.1 ПКУ, сплатити суму донарахованого податку та штрафу треба до подання такого уточнюючого розрахунку.
І, з 01.01.2017 р., відповідно до п. 200-1.6 ПКУ та п. 200.2 ПКУ, з платники податку, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, повинні сплатити самостійно визначені грошові зобов'язання з ПДВ по уточнюючих розрахунках з поточного рахунку на рахунок в СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок). До 01.01.2017 р. така сума сплачувалася платником податку з його поточного рахунку безпосередньо до бюджету (без застосування електронного рахунку).
Як наслідок, на суму такого поповнення електронного рахунку відбувається збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ.
Читайте також:
Виправляємо помилки в додатках 3 та 4 декларації з ПДВ>>>
Виправляємо помилку в додатку 1 до декларації з ПДВ>>>
Виправляємо помилки у додатку 5 до декларації з ПДВ>>>
Чи впливає уточнення декларації з ПДВ на ліміт реєстрації податкових накладних?>>>
