Коли лікарняний не оплачується? 8 випадків, коли працівнику можна відмовити в оплаті лікарняного у 2025 році

Що таке лікарняний і коли оплачується?

Нагадаємо базову інформацію щодо оплати лікарняних, адже на цих нормах ґрунтується, чи буде лікарняний оплачений, чи буде відмова.

У ст. 15 Закону №1105 зазначається, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Рішення про відмову в оплаті лікарняного та повідомлення про відмову

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.

Страхувальник або уповноважені ним особи:

1. здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат;
2. приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);
3. розглядають підстави та правильність видачі документів, що слугують основою для надання страхових виплат.

Рішення про призначення чи відмову в оплаті лікарняного найчастіше оформлюється шляхом складання протоколу або іншого документа (автор рекомендує застосовувати саме протокол).

Хоча роботодавець має право самостійно обирати та визначати форму документа, що видається уповноваженою особою.

Про це зазначив ПФУ у відповідь на запит ФПУ у листі від 01.02.2023 №2800-030401-8/5227.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги, із зазначенням причини відмови та порядку оскарження, видається або надсилається заявникові не пізніше ніж протягом п’яти днів після прийняття відповідного рішення, відповідно  до ч. 1 ст. 24 Закону №1105. (див. Зразок>>)

Зверніть увагу!

Застрахована особа має право на оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав.

У разі отримання від роботодавця відмови у наданні страхової виплати застрахована особа має право звернутися до суду для захисту своїх прав.

Лист ПФУ від 14.09.2025 №36524-47965/К-03/8-2800/25

Зразок повідомлення про відмову в призначенні дікарняних (завантажити >>) 

Розглянемо тепер усі випадки, коли коли працівнику можна відмовити в оплаті лікарняного:

1. Відмова в оплаті лікарняних, відповідно до Закону №1105
2. Призупинення дії трудового договору та тимчасова непрацездатність
3. Лікарняний у мобілізованого працівника
4. Працівник не виходить на роботу з нез’ясованих причин
5. Догляд за дитиною віком до трьох років
6. Відсторонення від роботи
7. Перебування працівника у простої
8. Вихід на роботу під час лікарняного

Відмова в оплаті лікарняних, відповідно до Закону №1105

У ст. 16 Закону №1105 зазначено ряд підстав для відмови в оплаті лікарняних.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1. у разі отримання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
2. у разі навмисного нанесення шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3. за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4. за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5. у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
6. за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати;
7. за період перебування застрахованої особи творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
8. за період перебування застрахованої особи у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
9. за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим;
10. у разі порушення встановленого лікарем режиму, невиконання рекомендацій чи інструкцій фахівців із реабілітації, передбачених індивідуальним реабілітаційним планом, погодженим особою, а також неявка без поважних причин у визначений термін на медичний огляд (зокрема до ЛКК) або для оцінювання рівня повсякденного функціонування. Право на допомогу втрачають з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Якщо з прямими нормами законодавства все зрозуміло, то є ще низка підстав для відмови в оплаті лікарняного, які випливають із факту втрати або невтрати заробітку працівником. Далі розглянемо інші можливі випадки відмови в оплаті лікарняних. 

Призупинення дії трудового договору та тимчасова непрацездатність

Якщо період тимчасової непрацездатності збігається з часом призупинення дії трудового договору, лікарняний не оплачується.

В ч. 1 ст. 13 Закону №2136 зазначено, що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язаний надавати або оплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Так, допомога по вагітності має бути оплачена. Під час воєнного стану роботодавець не має права відмовити працівниці у наданні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустки для догляду за дитиною до трьох років (ст. 12 Закону №2136), навіть якщо дію трудового договору призупинено. Крім того, звільнення працівниці в період зазначених відпусток заборонено (ст. 5 Закону №2136).

Згідно зі ст. 7 Закону України від 21.11.1992 №2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», кожна вагітна жінка має право на отримання допомоги по вагітності та пологах.

Отже, навіть у разі призупинення трудового договору, працівниці слід нарахувати і виплатити допомогу по вагітності та пологах відповідно до чинного законодавства.

Читайте про це також у повідомленні від Держпраці.

Лікарняний у мобілізованого працівника

Працівнику, якого увільнили від роботи у зв’язку з виконанням державних обов’язків (наприклад, під час мобілізації), допомога по тимчасовій непрацездатності не нараховується.

Якщо лікарняний відкрито в період, коли працівник виконує державні обов’язки (зокрема, проходить військову службу за мобілізацією), він не вважається застрахованою особою. На цей час працівника увільняють від виконання обов’язків за трудовим договором, за ним зберігають місце роботи та посаду, однак зарплата не нараховується.

Під час мобілізації працівник отримує грошове забезпечення з державного бюджету як військовослужбовець. Тому лікарняні, які автоматично формує електронна система для таких осіб, підприємство не опрацьовує: не проводить нарахувань і не подає заяву-розрахунок до ПФУ. Але потрібно оформити відмову на підприємстві (як описували на початку статті). Не рекомендуємо залишати поза увагою такий е-лікарняний, навіть якщо він оформлений на працівника, увільненого на підприємстві у зв’язку з проходженням військової служби.

Після звільнення з військової служби працівник має вийти на роботу за своїм основним місцем. З цього моменту він знову набуває статусу застрахованої особи, і саме з дати фактичного виходу на роботу роботодавець може оплачувати лікарняний, якщо його відкрито після демобілізації.

Отже, період хвороби під час мобілізації оплачує військова частина, а не роботодавець.

Читайте також консультацію від Пенсійного фонду.

Працівник не виходить на роботу з нез’ясованих причин: лікарняних за рахунок ПФУ не буде

Такі висновки виклали фахівці ПФУ у своєму листі від 30.03.2023 №12195-15368/У-03/8-2800/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 застрахована особа – це фізична особа, яка за законодавством підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Отже, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності мають виключно застраховані особи, тобто для отримання права на зазначену допомогу працівнику необхідно набути статус «застрахованої особи» в місяці настання страхового випадку шляхом сплати за нього роботодавцем ЄСВ в строки та розмірах, визначених чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, на період, коли працівник не виходив на роботу під час дії воєнного стану з нез’ясованих причин і за нього роботодавцем не сплачувався ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи». Відповідно, у разі хвороби в цей період працівник не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності.

Догляд за дитиною віком до трьох років та лікарняний

Якщо хворіє працівниця, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, то цей лікарняний оплаті не підлягає.

Зверніть увагу! З цього правила є виняток: якщо працівниця вийде на роботу на умовах неповного робочого часу, перебуваючи у такій відпустці, то роботодавець оплачуватиме лікарняні на загальних підставах.

Окремо слід нагадати про збіг періодів вагітності та пологів і відпустки по догляду за дитиною.

Відповідно до закону, якщо відпустка для догляду за дитиною збігається з виходом у відпустку по вагітності та пологах, допомога по вагітності та пологах нараховується і виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною (ч. 3 ст. 18 Закону №1105).

На практиці ж оплата лікарняного з діагнозом «Вагітність та пологи» здійснюється у разі надання працівниці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 18 Закону №1105).

Тобто, ці дві норми суперечать одна одній, що призводить до спорів роботодавців, працівників та контролерів. Щоб їх уникнути, краще зробити так:

1. на період, зазначений в листку непрацездатності, працівниця має перервати відпустку по догляду за дитиною. Для цього вона подає відповідну заяву роботодавцю, який видає наказ про переривання відпусткинаписати заяву про це роботодавцю, а він має видати відповідний наказ.
2. далі працівниці слід написати заяву з проханням надати їй відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами – з першого дня, наступного після переривання відпустки по догляду за дитиною. Роботодавець, відповідно, має скласти наказ про надання такої відпустки і нарахувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
3. після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, працівниця знову може скористатися правом на відпустку по догляду за дитиною.

Тож, тут головне правильно розрахувати, якою датою завершити одну відпустку і розпочати нову. Це треба зробити таким чином, щоб відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами збіглася з періодом, зазначеним у листку непрацездатності, і працівниця отримала допомогу у повному обсязі.

Читайте також повідомлення від Фонду соціального страхування.

Відсторонення від роботи

Відсторонення – це тимчасовий захід, якого роботодавець змушений вжити з метою уникнення негативних наслідків, що можуть настати, коли працівник або група працівників продовжуватимуть виконувати трудові обов’язки. Інколи відсторонення відбувається на вимогу третьої сторони. Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав, умов та строків відсторонення.

Оскільки працівник не втрачає заробіток під час відсторонення, то й права на оплату лікарняного не виникає.

Отже, особі, відстороненій від роботи без збереження заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданих листків непрацездатності не надається за дні тимчасової непрацездатності, що збігаються з днями відсторонення від виконання обов`язків.

Такі висновки виклали фахівці ПФУ за посиланням.

Простій та лікарняні

Фахівці ПФУ неодноразово наголошували на тому, що за період простою у працівника лікарняний не оплачується.

У разі настання страхового випадку в період перебування працівника у простої, втрата заробітної плати не відбувається, тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.

Водночас, у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає заробітну плату за ці дні, допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватися на загальних підставах.

Читайте також більше статей та роз'яснень на цю тему: 

1. Чи буде оплачено лікарняний, якщо підприємство у простої?
2. Чи можна оформити лікарняний під час так званого «простою»?
3. Чи оплачується лікарняний під час простою?
4. Лист ПФУ від 22.02.2023 №2800-030401-8/9101.

Вихід на роботу під час лікарняного: чи зберігається право на оплату лікарняного?

Серед підстав для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності немає – виконання роботи під час «лікарняного». Однак, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №1105, якщо застрахована особа порушує режим, встановлений лікарем, вона втрачає право на допомогу з дня такого порушення.

Тому, якщо зафіксовано, що працівник вийшов на роботу без дозволу лікаря (що підтверджується табелем обліку робочого часу), це є підставою для відмови в оплаті е-лікарняного.

Крім того, працівник працював і отримував зарплату, а отже:

1. не відбувалася втрата заробітної плати;
2. одночасно, за один і той самий період, не може бути оплачена і заробітна плата, і лікарняні.