Головна Усі новини Оподаткування ПДВ

Нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ та п. 189.9 ПКУ

Питання нарахування податкового зобов’язання з ПДВ за так званими «умовними постачаннями» у випадках, зазначених у п. 198.5 ПКУ та п. 189.9 ПКУ, не просте, і постійно роз’яснюється податківцями. Втім, схоже вони вже знайшли свою «золоту середину» в цьому питанні

У чому проблема? 

Згідно з п. 198.5 ПКУ ПЗ з ПДВ визнаються, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

  • в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
  • в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім пп. 197.1.28 ПКУ та п. 197.11 ПКУ); 
  • в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
  • в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім п. 189.9 ПКУ).  

Водночас, п. 189.9 ПКУ вимагає визнання ПЗ з ПДВ у випадку ліквідації ОЗ за власним рішенням платника податку. 

При цьому, якщо у п. 198.5 ПКУ хоча б зазначено, що його норми застосовуються для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, лише у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту, у п. 189.9 ПКУ немає й такого зауваження. Тож виходить, немає значення, чи був такий податковий кредит чи ні, при придбанні ОЗ – при ліквідації треба або визнавати ПЗ з ПДВ, або виконувати умови абзацу другого цього пункту. 

Податківці роз’яснюють: ПЗ за п. 198.5 ПКУ та п. 189.9 ПКУ має компенсаційний характер. 

В чому ж компенсаційний характер такого нарахування? 

В тому-то і справа, що роз’яснення сили нормативного документу не мають і при перевірках (якщо це не індивідуальна або узагальнююча податкова консультація за ст. 52 ПКУ) не захищають. А норми ПКУ потрібного висновку не містять. 

Та й роз’яснення бувають різні. Наприклад, у листі від 12.06.2017 р. № 581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ заявила: ПКУ не встановлено залежність нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ від користування платником податку ПК з ПДВ при придбанні (створенні) товарів, послуг, необоротних активів. Аналогічної позиції дотримуються податківці і щодо ПЗ з ПДВ за п. 189.9 ПКУ. 

Але ось у листі від 19.06.2017 р. №708/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ чітко повідомляє: норми п. 189.9 ПКУ та п. 198.5 ПКУ стосуються лише товарів/послуг (а ми від себе додали б, що і необоротних активів), які були придбані з ПДВ! 

При цьому податківці нагадують, що зараз ПК з ПДВ виникає, безумовно, лише на підставі складеної та зареєстрованої податкової накладної (або інших документів, зазначених у п. 201.11 ПКУ). 

Тому, якщо актив був придбаний і ПДВ, платник податку міг скористатися податковим кредитом, а ПЗ, нараховані за п. 189.9 ПКУ та п. 198.5 ПКУ, матимуть саме компенсаційний характер. 

 

А якщо податковим кредитом не скористалися?

А ось якщо платник ПДВ не скористався податковим кредитом – або за власним рішенням, або тому, що постачальник не склав або не зареєстрував податкову накладну (або зробив це із помилками) – нарахувати ПЗ з ПДВ за зазначеними нормами ПКУ доведеться! 

Висновок щодо нарахування ПЗ з ПДВ у випадку відсутності зареєстрованої податкової накладної, яка б давала право на податковий кредит, в ЄРПН  міститься й у листі ДФС у Луганській області від 26.09.2016 р. № 521/10/12-32-12-01-13.

А у листі від 12.06.2017 р. № 581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці  нагадали про те, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів її реєстрації в ЄРПН покупець має право подати скаргу разом з декларацією за поточний звітний період. 

Звісно, подання скарги не дає права на формування податкового кредиту до проведення реєстрації податкової накладної або виправлення помилок в ній постачальником. Але вона є одним з важелів впливу на постачальника, адже є підставою для проведення в нього позапланової перевірки, головною вимогою за наслідками якої має бути скласти таку податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН (або виправити в ній помилки)!   

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?