Коментар до листа ДФСУ від 10.08.2017 р. №1570/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Знайома ситуація: продавець помилково зареєстрував в ЄРПН податкову накладну. Причин тому може бути кілька. Наприклад, якщо продавець склав і зареєстрував податкову накладну за відвантаженням товару, але він вже склав і зареєстрував податкову накладну за передоплатою (авансом) за таким товаром. Або продавець і покупець уклали додаткову угоду і передоплату за одним товаром зарахували у залік за іншим, вже відвантаженим. Або і ще простіше – при складанні податкової накладної продавець помилково зазначив у ній не того покупця, що треба.
До СЕА ПДВ ситуація вирішувалася просто – помилкова податкова накладна знищувалася. Але тепер, коли кожна податкова накладна реєструється в ЄРПН, вже так не вчиниш. Кожна податкова накладна, що міститься в ЄРПН, зменшує ліміт реєстрації ПН/РК у продавця і збільшує його у покупця. Дехто навіть примудряється включити суми ПДВ, зазначені в помилково зареєстрованих на них податкових накладних, до податкового кредиту. Чого робити, звісно, не треба. Але що ж треба?
А треба, як зазначають податківці, анулювати таку хибну податкову накладну. Робиться це шляхом складання і реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до неї. У такому розрахунку коригування повторюються дані податкової накладної, однак кількість товарів, послуг, які були в ній зазначені, наводяться зі знаком «мінус».
В декларації з ПДВ як продавця, так і покупця, ані помилкова податкова накладна, ані розрахунок коригування, який її анулює, не відображаються! Про це ми розповідали тут.
Але це ще не кінець історії. Оскільки вона може мати наступні наслідки.
Скласти розрахунок коригування мало, його треба зареєструвати в ЄРПН. А якщо покупець-платник ПДВ, то здійснити таку реєстрацію розрахунку коригування має саме він! Про це прямо говорить п. 192.1 ПКУ.
Дехто з покупців про це забуває або не бажає брати участь у виправленні помилок постачальника, мовляв, це не моя проблема. Так, помилка була постачальника, але після того, як він склав і надіслав покупцю розрахунок коригування, це стає проблемою покупця!
У коментованому листі податківці ще раз нагадують: пунктом 120-1.1 ПКУ встановлено, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.
Оскільки у такому випадку особою, відповідальною за реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена помилково, є особа, на яку було складено таку податкову накладну, то норми п. 120-1. 1 ПКУ поширюються на таку особу!
І ще одне. Якщо продавець помилився при зазначенні у податковій накладній назви та ІПН покупця, існує третя сторона – покупець, який, внаслідок такої помилки так податкової накладної і не отримав. Тому продавцю треба не тільки анулювати хибну податкову накладну, а й терміново скласти та зареєструвати правильну. Інакше реальний покупець почне захищати свої інтереси так, як це зазначено у договорі між ним і продавцем. Часто (враховуючи поточні проблеми з реєстрацією ПН/РК) в договорах містяться санкції, які постраждала сторона може застосувати до винуватця.
Містить норми про захист інтересів покупця і ПКУ. Як нагадують податківці у коментованому листі, згідно з п. 201.10 ПКУ у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні її обов'язкових реквізитів та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця:
- для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з ПДВ за такою операцією;
- щоб змусити його виконати свій обов’язок з правильного складання і реєстрації відповідної податкової накладної. При цьому застосовуються норми ст. 120-1 ПКУ, якими передбачені розміри штрафів, на які наражається порушник.