В Україні відносини між платником і податковими органами часто регулює не закон, а практика, в тому числі судова. Останнім часом найбільша кількість суперечок між платниками та працівниками ДФС виникає з приводу ПДВ, особливо з приводу процесу блокування податкових накладних, - інформує "UBR.ua".
Юристи виділяють три основні речі, які можуть стати предметом судового оскарження. Це порушення термінів повідомлення платника про блокування податкової накладної, спроби штучно збільшити податкові зобов'язання, а також затягування термінів винесення рішення спеціальною комісією при ДФС про розблокування або відмову в реєстрації податкової накладної.
Порушення термінів повідомлення
Система, покликана відловлювати документи шахраїв часто блокує накладні підприємців реального сектора економіки. Після обробки податкової накладної податкова надсилає платнику квитанцію з інформацією про реєстрацію ПН або про її блокування.
Дуже часто квитанція про відмову в реєстрації ПН приходить не протягом операційного дня, як вимагає Податковий кодекс, а на наступний або ще пізніше. Буває, що час отримання накладної, вказаний податківцями в квитанції, не збігається з реальним часом її подачі.
«Що наводить на роздуми про втручання в роботу системи. Такі дії працівників ДФС (пізнє надсилання квитанції) порушують норми ПК і можуть бути оскаржені в суді. Однак такої практики поки що немає», - розповіла UBR.ua старший партнер АК« Соколовський і партнери »Тетяна Лісовець.
Справа в тому, що механізму оскарження дій або бездіяльності податківців кодекс не містить, хоча така відсильна норма в ньому є. Мовляв, платник має право оскаржити дії ДФС в порядку, встановленому Податковим кодексом. Тому, як уже писав UBR.ua, поки що найбільш ефективним способом впливу на податкові органи є подача скарги бізнес-омбудсмена.
Водночас платнику ПДВ надається право після отримання квитанції про блокування надати фіскальної службі письмові пояснення і документи, що підтверджують реальність операцій, зазначених у накладній.
Нарахування додаткового податку
Закон дозволяє підприємству протягом 365 днів подати свої пояснення до заблокованої накладної. І тут виникають відразу дві проблеми, пов'язані між собою: багаторазові спроби зареєструвати ПН і застосування штрафних санкцій за незареєстровану накладну.
Коли процес електронного адміністрування тільки починався, бухгалтери, які не могли з першого разу зареєструвати ПН, робили це повторно і не один раз. В результаті податківці іноді намагаються рахувати кожну спробу як окрему накладну і підсумовувати податкові зобов'язання. Навіть якщо немає «першої події» (відвантаження товару чи отримання грошей на рахунок).
«Вже є випадки, коли підприємствам налічують зобов'язання і виходять на перевірки», - розповіла Тетяна Лісовець.
Тому якщо компанія кілька разів реєструвала одну ПН, то треба відразу ж подавати свої пояснення в податкову інспекцію. Оскільки коригувальні розрахунки в незареєстровану накладну внести не вийде. А через рік (365 днів) навіть якщо одна зі спроб виявилася вдалою, настає фінансова відповідальність за те, що «інші» накладні (тобто спроби) так і не були зареєстровані.
За словами юристів, штраф не сплачується тільки якщо почалася процедура зупинки накладної та до моменту винесення остаточного рішення по накладній (п. 201.16 і п. 120-1.1 ПКУ).
«Водночас кодекс чітко не регулює, що повинно бути, якщо є кілька незареєстрованих копій ПН. Може бути або автоматичне нарахування великих штрафів, або просто будуть виносити рішення про відмову в реєстрації і знову-таки приймати рішення про застосування штрафів », - зауважила Лісовець.
Тому якщо є незареєстрована накладна, залишати на самоплив це не можна. Потрібно звертатися або в комісію при ДФС, або в суд, якщо комісія все-таки відмовила.
Юрист судового блоку компанії Investment Service Ukraine Володимир Піщида нагадує, що крім штрафних санкцій з боку податкової до платника можуть застосувати фінансові санкції його контрагенти. У зв'язку з невиконанням умов договору. Адже покупець не має права на податковий кредит доти, доки постачальник не розблокує податкову накладну.
Комісійні наслідки
Після подачі пояснень платника комісія ДФС може прийняти ПН або відмовити. На розгляд матеріалів і відповідь дається 5 робочих днів. На практиці буває значно пізніше, бували випадки отримання відповіді через два тижні. За словами юристів, тут не працює принцип мовчазної згоди, коли відсутність відповіді в термін автоматично означає, що ПН зареєстрована.
«Кабмін хотів таку поправку внести, але порахували, що занадто великі корупційні ризики в такій процедурі. Податківці б просто тягнули з рішенням і тоді «потрібні» компанії реєстрували без проблем свої накладні», - вважає Лісовець.
Якщо комісія все-таки відмовила, то у платника є ще 10 днів, щоб оскаржити її рішення (ст. 56 ПКУ). Порядок оскарження рішень комісії ДФС щодо відмови в реєстрації ПН регулюється постановою КМУ №485 від 04.07.2017 року. У свою чергу наказ Мінфіну №916 від 21.10.2015 р. визначає загальний порядок оформлення і подачі скарг до Державної фіскальної служби в порядку адміністративного оскарження.
Комісія протягом 10 днів повинна відповісти на скаргу. Якщо відповіді немає, то скарга вважається задоволеною.
Причому відмова і схвалення в реєстрації ПН дається без пояснення причин. Як зазначає Володимир Піщида, немає також рекомендацій щодо усунення можливих недоліків, а тому вирішення проблеми в адміністративному порядку схоже на гру в рулетку.
А рішення повинно бути вмотивованим із зазначенням причин, щоб його можна було оскаржити в суді.
Втім, вже є постанова Київського окружного адмінсуду від 13 листопада 2017 року №810/3002/17. Зокрема, суд визнав, що рішення ДФС в частині відмови в реєстрації ПН не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості акту індивідуальної дії. Що породжує його неоднозначне трактування. А це означає, що рішення ДФС не є мотивованим і підлягає скасуванню.
Кількість таких позовів зростає і в більшості випадків Феміда виявляється на стороні платників. Адже поки причини зупинки реєстрації накладної відомі лише автоматизованій паспортній системі, платнику залишаються тільки посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризику.
Через те, що система електронного адміністрування ПДВ працює відносно недавно, ще немає узагальнюючої практики Вищого адміністративного суду.
Крім того, як зазначає Володимир Піщида, окремо можна компенсувати збитки, понесені платником через блокування ПН фіскальною службою. Цивільний кодекс хоч і не регулює питання, пов'язані зі сплатою податків, містить норми, які дають право на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними діями чиновників, покладаючи відповідальність на конкретний орган, який допустив порушення.
Залежно від конкретного випадку, можна вимагати відшкодування реального збитку, упущеної вигоди, а також шкоди, заподіяної діловій репутації. Останнє може мати місце, наприклад, у разі розірвання договорів контрагентами платника через невиконання ним умов договорів в зв'язку з блокуванням ПН.
Константин Симоненко
***
Читайте також:
Критерії блокування ПН/РК - чергові зміни!
Блокування ПН/РК: корисний довідник для платників ПДВ від податківців
Автоматичне розблокування ПН/РК, за якими не прийнято рішення комісією ДФС: законопроект