Коментар до листа ДФС від 08.02.2018 р. №522/5/99-99-15-03-02-16/ІПК
Оподаткування ПДВ
ДФСУ у коментованому листі нагадує, що обов’язок сплати ПДВ при отримані послуг (а до них, з метою оподаткування ПДВ, належать і роботи) від нерезидента або його постійного представництва, що не зареєстроване платником ПДВ, покладено на покупця таких послуг.
При цьому, ПДВ сплачується лише у тому випадку, якщо місце постачання послуг за п. 186.2-186.4 ПКУ визначено на території України. Зокрема, місцем постачання послуг з підготовки та проведення будівельних робіт та інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна. Отже, якщо нерухомість знаходиться на території України, такі послуги оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.
При цьому базою оподаткування ПДВ буде договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства, за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобо’язань.
Звісно, що в договорі з таким нерезидентом ціна зазначається без ПДВ (оскільки сам нерезидент не є платником ПДВ). Отже, сума ПЗ з ПДВ визначатиметься як 20% від такої ціни. При цьому для визначення ПЗ використовується курс НБУ на дату першої події – або оплати цих послуг, або оформлення документу про їх отримання. База оподаткування безоплатно отриманих послуг визначається, виходячи зі звичайних цін на такі послуги.
Покупець послуг – платник ПДВ складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН. Детальніше про це тут.
Нагадаємо, що при отриманні послуг від нерезидента, обов’язок нарахувати зобов’язання з ПДВ поширюються і на покупців-неплатників ПДВ. Однак, оскільки такі особи не є платниками ПДВ, то податкову накладну вони не складають і права на податковий кредит в них не буде. Про це ми писали тут.
Чи потрібно нерезиденту створювати постійне представництво для надання послуг в Україні?
Нерезидент, який планує здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід від продажу надання послуг на митній території України, зобов’язаний поставити на облік в контролюючому органі своє постійне представництво за його місцезнаходженням.
Як зазначають податківці у коментованому листі, термін "постійне представництво" включає, зокрема, і будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців.
Отже, в разі виконання робіт з ремонту нерухомості, строк виконання яких вимагає реєстрації постійного представництва, нерезиденту доведеться його створити. А покупцю цих робіт слід укласти договір саме з постійним представництвом.
Зауважимо, що оподаткування ПДВ робіт, отриманих від постійного представництва нерезидента, не відрізняється від оподаткування таких робіт, отриманих напряму від нерезидента. Але лише в одному випадку – якщо такі постачальники не зареєстровані платниками ПДВ.
Втім, реєстрація постійних представництв платниками ПДВ відбувається на загальних підставах. Про це йдеться, зокрема, у листі ДФСУ від 28.01.2016 р. №1656/6/99-99-19-03-02-15.
Отже, якщо представництво планує здійснювати операції з постачання (реалізації) робіт (послуг) на митній території України, то воно повинно отримати статус постійного представництва нерезидента та згідно з вимогами ПКУ подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ у обов’язковому порядку у разі, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень.