Коментар до ІПК ДПС від 24.03.2020 р. №1218/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Що роз’яснили податківці?
Відповідно до п. 1201 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.
При цьому, як зазначають податківці у коментованій ІПК, винятків щодо застосування відповідальності за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН у зв’язку з накладання за рішенням суду арешту на реєстраційну суму нормами ПКУ не передбачено.
Тобто у ДПСУ підхід фіскальний: не зареєстрували ПН/РК – отримайте штраф, незважаючи на те, що внаслідок арешту фактично зареєструвати ПН або РК просто не можливо.
Зазначимо, що такий підхід податківці вже озвучували раніше у ЗІР (підкатегорія 101.27).
Ситуації, коли можна не сплачувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН, ми розглядали тут.
Від редакції
Ми з такою позицією податківців не згодні, і ось чому.
Насамперед, як свідчить судова практика, арешт реєстраційного ліміту ПДВ є незаконним. Це підтверджують, зокрема, постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2018 р. у справі №761/27311/18 та Апеляційного суду м. Києва від 28.08.2018 р. у справі №757/35202/18-к. У цих постановах зазначається наступне:
суми ліміту не є майном за його суттю, а тому не є таким майном, перелік якого визначений ч. 10 ст. 170 КПК, та відповідно суми ліміту не можуть відповідати критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК та мати якесь доказове значення взагалі;
підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки за своєю суттю ліміт – це показник здійснення господарської операції та не є грошовими коштами або електронними грошима. Реєстраційний ліміт – це лише певне віртуальне значення, яке обчислюється за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ, та на яке платник має право реєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування.
Крім того, згідно з п. 109.1 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У даному випадку неможливість зареєструвати ПН викликана не протиправною дією (зокрема, бездіяльністю) платника податку, а технічною неможливістю зробити це через арешт реєстраційного ліміту (як було зазначено вище, неправомірний!). Тобто в тому, що платник не може вчасно зареєструвати ПН/РК, винні податківці.
Тому вважаємо, що у платника податку є всі підстави оскаржувати як сам арешт реєстраційного ліміту (що у коментованій ІПК платник податку і зробив), так і штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН, як наслідок такого арешту.
Нагадаємо, що у зв'язку з карантином не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК з датою складання з 16 лютого по 15 травня 2020 року, у яких граничний термін реєстрації припадає на період з 1 березня по 31 травня (про це ми писали тут).