Коментар до ІПК ДПС від 27.04.2020 р. №1689/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Які операції звільняються від ПДВ?
Від оподаткування ПДВ звільняються операції платників податку з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку №224 (п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
З якої дати такі операції звільняються від ПДВ?
Законом №540 звільнення передбачається з 17 березня 2020 року. Проте сам Закон набрав чинності тільки 02.04.2020 р. Та і це ще не все: Постанова №271 (якою передбачається розширення дії Переліку №224) набрала чинності з 15.04.2020р.
Щодо цього податківці у коментованій консультації зауважують, що Законом №540 передбачене застосування режиму звільнення від оподаткування до операцій з постачання товарів з Переліку №224 на митній території України не з моменту набрання чинності даним Законом (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто з 17 березня 2020 року.
Таким чином, вартість товарів, включених до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги – тобто з 17 березня 2020 року.
При цьому ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів. Тобто застосування такої пільги є обов’язком платника податку за всіма зазначеним операціями з 17 березня 2020 року.
Разом з тим, як було зазначено вище, Постановою КМУ №271 від 08.04.2020 р. внесено ряд змін до Переліку №224, зокрема, розширено перелік товарних позицій включених до цього переліку.
І от тут вже ситуація зі застосуванням пільги дещо інша. Податківці роз’яснюють, що режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 Постановою №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності Постановою №271 (тобто з 15.04.2020р.).
Як діяти якщо за такою операцією вже було складено ПН без пільги?
Тим же платникам податку, які у періоді з 17.03.2020 р. до дати опублікування Закону №540-ІХ (тобто до 02.04.2020 р.) вже здійснили реалізацію таких товарів з нарахуванням ПДВ, склали і зареєстрували ПН, податківці пропонують наступний алгоритм дій:
- провести перерахунок, згідно з яким сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів, має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок;
- забезпечити проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій, здійснених у зазначений вище період;
- відобразити у Декларації з ПДВ правильні показники.
Для того, щоб відкоригувати нараховані ПЗ з ПДВ у ПН постачальник повинен:
- на дату повернення сум ПДВ покупцям, а у разі зарахування таких сум податку в рахунок майбутніх поставок — на дату такого зарахування скласти РК до ПН, яка була складена з нарахуванням ПЗ з ПДВ, в якому зі знаком «мінус» (у графі 7) вказуються показники щодо поставлених товарів з Переліку №224. Причина коригування зазначається з кодом 103 «Повернення товару або авансових платежів» (яка дає можливість привести показники податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування, до значення «нуль»). Реєстрацію такого РК здійснюється отримувачем (покупцем товару);
- скласти ПН на операцію з постачання товарів з Переліку №224 із зазначенням, що операція звільнена від ПДВ (код пільги 14060544). Така ПН складається на дату здійснення першої події. Тобто дати складання ПН з нарахуванням ПДВ та ПН на цю ж операцію із зазначенням пільги з оподаткування, не повинні відрізнятися;
- у разі зарахування сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при постачанні товарів з Переліку №224 в період з 17.03.2020 р. до 02.04.2020 р., в рахунок майбутніх постачань, на дату такого зарахування складається податкова накладна на операцію з постачання товарів за номенклатурою, визначеною договором щодо обсягу таких майбутніх постачань.
Щодо відображення таких коригувань у звітності, то податківці роз’яснюють, що у податковій звітності з ПДВ платником податку відображається операція з постачання товарів з Переліку №224, яка звільняється від оподаткування ПДВ — за такою операцією має бути складена податкова накладна без нарахування ПДВ.
Своєю чергою, ПН, складені з 17 березня 2020 року за операціями з постачання товарів з Переліку №224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування до таких податкових накладних, в декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.
Тобто в декларації за березень операція з постачання товарів з Переліку №224 відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ.
Якщо платник податку вже подав звітність з ПДВ і включив у таку звітність ПН, складені з нарахуванням суми ПДВ, то такий платник має право або подати «Звітну нову» Декларацію з виправленими показниками (в межах терміну для подання декларації за відповідний період) або з типом «Уточнююча» (виправлення здійснюється після спливу строку для подання Декларації). Подання зазначеного уточнюючого розрахунку не призводить до нарахування штрафних санкцій, оскільки відсутній факт заниження податкових зобов’язань з ПДВ.
Від редакції. Роз’яснення податківців щодо невідображення помилкової ПН та РК для її виправлення у Декларації буде актуальним лише, якщо ПН так РК складені в одному звітному періоді. В іншому випадку у платника податків при розрахунку суми реєстраційного ліміту зависне значення показника ∑Перевищ (через те, що при розрахунку цього показника використовується «абсолютне» значення). Про цю проблему ми писали тут та тут. І наразі податківці цю проблему вирішили лише для «задвоєних» (повністю ідентичних ПН), що не стосується нашого випадку.
Уникнути «зависання» суми ПДВ у показнику ∑Перевищ можна шляхом відображення у Декларації як помилкової ПН в одному місяці, так і РК для її сторнування у наступному (в такому разі показник ∑Перевищ не виникає). Та як подивляться на це податківці під час перевірки (щодо відображення РК на зменшення у звітності), невідомо.
Тому тут у платника податків є два виходи:
- або йти за наведеним роз’ясненням ДПСУ, а потім подавати скарги на занижену суму реєстраційного ліміту;
- або відображати показники як помилкової ПН, так і РК до неї у Декларації, та при цьому є ризик виникнення питань від податківців під час перевірки.
А якщо покупець – кінцевий споживач (не платник ПДВ) і відсутня можливість повернення йому коштів?
Якщо постачання товарів, включених до Переліку №224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв’язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов’язань безпосереднім продавцем не здійснюється.
Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів - неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку.
А що з ПК у покупця?
Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН постачальником.
Оскільки податкові накладні, складені в період з 17 березня по 2 квітня 2020 року зі застосуванням ставки 7 або 20 відсотків вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положення пункту 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, не можуть бути включені до складу ПК будь-якого звітного періоду.
Якщо покупець вже подав звітність з ПДВ за березень 2020 року, включивши суму ПДВ у таких ПН до ПК, то йому також необхідно подати «Звітну нову» Декларацію (якщо строк подання ще не минув) або уточнюючий розрахунок (якщо минув строк подання Декларації).
Як відображати звільнені операції в Декларації?
Як зазначено на початку, звільнення від ПДВ поширюється як на ввезення товарів на територію України, так і на їх постачання на митній території України.
Товари, які при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ в розділі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ не відображаються (суми податку при проведенні митного оформлення не нараховуються і не сплачуються).
Обсяги операцій з постачання товарів на митній території України, звільнених від ПДВ, відображаються у рядках 5 та 5.1 розділу І «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ.
Крім того, для платників податку, які заповнюють рядки 5 та 5.1 розділу І «податкові зобов'язання» обов'язковим є подання розрахунку сум ПДВ, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства(організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6).
Додаток (Д6) заповнюється у розрізі операцій (пп. 6 п. 3 розділу V Порядок МФУ №21 від 28 січня 2016 року).
***
Читайте також:
- Звільнення від ПДВ постачання ліків та медвиробів: на яку дату та як складати РК до ПН?
- Звільнення від ПДВ постачання ліків та медвиробів: наслідки для продавця і покупця
- КМУ оновив перелік звільнених від ПДВ товарів для боротьби з коронавірусом
- Особливості оподаткування ПДВ медичних послуг
- Як діє звільнення від ПДВ постачання ліків та медвиробів: нове роз'яснення ДПС