Нагадаємо, що постанову КМУ від 02.06.2023 № 574 було опубліковано 08.06.2023 р. в «Урядовому кур’єрі» № 114. А згідно з п. 3 цієї постанови вона набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Отже, як зазначено на сайті ВРУ, постанова № 574 набере чинності з 08.07.2023 р.
Що цікавого принесе ця постанова? На що слід звернути увагу платникам ПДВ?
Позиція Мінфіну
Мінфін зазначав, що внесені постановою № 574 зміни сприятимуть дотриманню чесної конкуренції серед платників податків та покращенню ділового середовища.
Для цього, на думку міністерства, новими положеннями передбачається:
- встановити обмеження для територіальних органів ДПС приймати рішення про ризиковість платника за операціями з датою виписки податкових накладних, що перевищує 180 днів до дати прийняття такого рішення (згідно з діючими положеннями відповідний термін не обмежено, у зв’язку з чим платник може бути визнаний ризиковим на підставі інформації щодо операцій, здійснених протягом останніх 3 років);
- надати платникам право адміністративного оскарження (на рівні ДПС України) рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості (згідно з діючими положеннями такі рішення оскаржуються у судовому порядку або неодноразово переглядаються на рівні ГУ ДПС в областях);
- запровадити автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості та/або рішення про врахування таблиці даних платника податку, за виконання визначених умов:
- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішенням, до якого подано інформацію та копії документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- операція в таких ПН/РК не відповідає критеріям ризиковості.
А тепер давайте подивимося на сам текст постанови і спробуємо проаналізувати його самостійно.
ПН/РК, які повинні реєструватися в ЄРПН безумовно!
Нагадаємо, що Порядок зупинення реєстрації ПН/РК містить перелік ознак, за наявності яких у ПН/РК вони мають реєструватися безумовно і автоматично. Простіше кажучи, ПН/РК, які відповідають хоча б одній із вказаних ознак, блокувати не можна!
Що це за ознаки і що в них зміниться з 8 липня?
Наразі таких ознак сім, і всі вони містяться у п. 6 Порядку блокування № 1165.
Серед них і ПН/РК, складені на неплатника ПДВ, і ПН/РК, складені на операції, звільнені від оподаткування ПДВ, і ПН/РК, які містять суму податку, але залишаються у їх автора – складені на так звані «умовні постачання» - донарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ та 199.1 ПКУ. І всі вони не містять обмеження в сумі!
Зверніть увагу! З 20.06.2023 р. щодо критерію № 5 набрали чинності зміни, внесені постановою КМУ № 603 від 16.06.2023 р. Тепер платника ПДВ визнаватимуть ризикованим через відсутність не лише банківських рахунків, а і рахунків у небанківських надавачів фінансових послуг.
На нашу думку, це означає: якщо у платника ПДВ немає банківського рахунку, але є рахунок у небанківській установі, за допомогою якого він здійснює свої платежі, його не можуть визнати ризиковим (принаймні, на підставі цього критерію).
Адже наразі він може розраховуватися, зокрема, і з бюджетом, не тільки через банк. Такі зміни були внесені до ПКУ Законом № 2888, що набрав чинності з 01.04.2023 р. Про те, як платникам податків зараз можна використовувати електронні гроші, ми докладно розповідали тут.
Якщо ж в платника ПДВ немає жодного рахунку – ані в банку, ані в небанківській фінансовій установі (лише рахунок у Казначействі, не будучи при цьому бюджетною установою), його визнають ризиковим. Втім, такі випадки трапляються нечасто.
Також серед тих, що підлягають автоматичній реєстрації, є ПН/РК, операції в яких зазначені в Таблицях даних, поданих автором цих документів до ДПС, – якщо ДПС цю Таблицю врахувала.
Решта випадків начебто безумовної реєстрації містить певні обмеження – і щодо суми самих ПН/РК, надісланих на реєстрацію, і щодо місячних обсягів постачання в таких документах, і щодо операцій, на які вони складені.
Але в останніх двох ознаках, які дозволяють автоматично реєструвати ПН/РК з обсягом постачання не більше 5000 грн, згадується ще одна умова – треба, щоб автор ПН/РК не мав статусу ризикового платника податків, присвоєного ДПС.
А з 8 липня ця вимога поширюватиметься і на ознаку під номером 4, щодо поданих та врахованих Таблиць даних. Тобто подавати Таблиці наперед, щоб запобігти блокуванню ПН/РК, маючи ризиковий статус, не буде сенсу. Спочатку треба буде цього статусу позбутися, а потім сподіватися на автоматичну реєстрацію. Що деяким платникам податку, безумовно, ускладнить життя.
Чи допоможе це дотриманню чесної конкуренції серед платників ПДВ? Спочатку подивимось, як присвоюватимуть ризиковий статус і як просто і швидко можна буде його позбавитися.
Критерії ризиковості платника ПДВ
Перелік критеріїв, за якими платнику ПДВ присвоюють ризиковий статус, наведено у додатку 1 до Порядку блокування № 1165. Усього таких критеріїв вісім.
Серед них і ті, за якими податківці виявляють «несправжніх» платників податків – зареєстрованих за фальшивими даними, на неіснуючих осіб або на існуючих, але без їхнього відома чи згоди тощо. Цьому присвячено аж чотири перші критерії, і, погодьтесь, під них нечасто мали б потрапляти порядні і діючі суб’єкти господарювання. Те саме стосується і п’ятого критерію про відсутність банківських рахунків у платника податків.
А от наступні три критерія вимагають пильної уваги. Тобто здебільшого ризиковий статус платники ПДВ отримують, якщо:
- невчасно подають або взагалі не подають звітність з ПДВ. Достатньо не подати дві декларації підряд – і ризиковий статус у вас у кишені!
- невчасно подають фінзвітність до ДПС, маючи статус платників податку на прибуток. Це теж треба ще примудритися, враховуючи, що зараз додаток ФЗ є невід’ємною частиною декларації з цього податку;
- у органів ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Численні скарги з боку практикуючих бухгалтерів підказують, що абсолютна більшість платників ПДВ, які отримали ризиковий статус, мають його через ось таку «податкову інформацію». Причому найчастіше без жодних запитів з боку ДПС щодо зазначених «ризикових господарських операцій», тобто без можливості виправдатися до того, як їм почнуть блокувати ПН/РК. Адже саме блокування не вважалося (навіть судами) покаранням за порушення чи дискримінацією платника ПДВ. Бо у платника податку було право надати пояснення і оскаржити рішення про блокування.
З 8 липня цей критерій ризиковості буде доповнено нормами п. 6 Порядку блокування № 1165.
У разі відповідності платника податку саме цьому критерію ризиковості у відповідних полях рішення про присвоєння цього статусу буде зазначатися докладна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам ризиковості за цим критерієм комісія регіонального рівня зазначатиме наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
Отже, знову йдеться про те, що податківці повинні будуть не лише приймати рішення, але і детально розписувати причини його прийняття. Проте чіткого опису, як мають наводитися ці «деталі», немає, а отже, спори, на думку автора, триватимуть і далі. Знову ж таки, яка інформація вважатиметься достатньою для присвоєння ризикового статусу, чи буде вказуватися в рішенні джерело цієї інформації та наводитися її зміст? Це полегшило б оскарження рішень, але побачимо, як податківці виконуватимуть нові норми з 8 липня.
Єдине, що їм було сказано чітко, це те, на чому наголошує і Мінфін.
З 8 липня не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Тобто якщо податківці бажатимуть встановлювати платнику ПДВ ризиковий статус, то робитимуть вони це по свіжих слідах, за операціями, не старішими за півроку.
Критерії ризиковості здійснення операцій
Це окремий додаток 3 до Порядку блокування № 1165. Він містить усього шість критеріїв, але і їх достатньо, щоб ускладнити життя платникам ПДВ.
Ці критерії не скасували. Але деякі з них оновили.
Перший критерій з 8 липня виглядатиме таким чином:
Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій Таблиці даних платника податку.
Це, по суті, узаконює те, що податківці робили і раніше – вид товару/послуги, які враховуються для застосовування цього критерію, визначається не з назви (номенклатура в ПН/РК може бути різна!), а за кодом, митним або умовним.
Але при цьому податківцям забороняється вважати операцію ризикованою, якщо вони раніше вже визнали щодо неї Таблицю даних, заздалегідь подану платником ПДВ! І тут вже не матиме значення, що платник продає те, чого він ще не має або на що не має вхідних ПН та митних декларацій.
А ще змінили четвертий критерій, який стосується реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування.
З 8 липня він виглядатиме таким чином:
Складення РК постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п’яти цифр кодів), за відсутності у врахованій Таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.
Тобто податківці теж не зможуть визнати зміну номенклатури в ПН ризиковою операцією, якщо на товар/послугу, щодо яких проводиться коригування, було подано Таблицю даних і податківці її врахували.
Як проводитиметься адміністративне оскарження?
Зміниться сама назва порядку подання скарг до ДПСУ.
Зараз він має назву «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
А з 8 липня матиме назву «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
Тобто, крім скарг на те, що у вас заблокували ПН/РК, за тим самим порядком ви зможете подавати скарги на те, що:
- у вас не врахували Таблицю даних, яку ви подали або для розблокування ПН/РК, або для уникнення їх блокуванню у майбутньому;
- вам присвоїли ризиковий статус, і через це блокують усі (або деякі) ПН/РК.
Відповідно з 8 липня ми матимемо три окремі бланки скарг (затверджені додатками до Порядку блокування № 1165):
Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1);
Скарга щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 2);
Скарга щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 3).
А ось якщо платник ПДВ передумає скаржитись, то бланк заяви про відкликання будь-якої із трьох скарг, зазначених вище, буде однаковий (додаток 4).
Строки і порядок подання скарги не змінилися. Скарга подається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня. А якщо ви подали до суду, то право на подання скарги комісії центрального рівня (процедуру адміністративного оскарження за ст. 56 ПКУ) ви втрачаєте. Тепер це буде чітко зазначено в самому Порядку оскарження № 1165. Як і раніше, скаргу треба подавати в електронній формі, згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.
Комісія центрального рівня матиме на розгляд скарги 10 календарних днів (нова редакція п. 12 Порядку оскарження № 1165). Результатом буде одне з рішень, нові форми яких затверджено додатками 5 – 7 до Порядку оскарження № 1165 (у редакції з 8 липня).
Оскарження неврахування Таблиці даних
Щодо цього Порядок блокування № 1165 доповнили спеціальним пунктом 16-1. У ньому зазначено, що так само, як при врахуванні Таблиці, так і в разі прийняття рішення на користь платника ПДВ комісією за його скаргою щодо неврахування Таблиці, ПН/РК, щодо яких цю Таблицю було подано, розблокують і зареєструють (протягом 5 робочих днів). Але лише у випадку, якщо немає інших підстав не реєструвати ці ПН/РК.
Серед уже знайомих нам (і логічних) вимог, таких як мати ліміт реєстрації на дату врахування Таблиці даних, достатній для реєстрації цих ПН/РК, ми бачимо й інші.
Зокрема, зареєстровані будуть ПН/РК, складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування Таблиці даних платника податку або рішення про неврахування Таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування Таблиці даних платника податку.
Зверніть увагу: норми нового спеціального пункту 16-1 застосовуються до платників ПДВ, у яких реєстрацію ПН/РК зупинено відповідно до пункту 1 додатка 3 до зазначеного Порядку з дня, наступного за днем набрання чинності коментованою постановою. Тобто, щодо ПН/РК, заблокованих, починаючи з 9 липня 2023 року.
Пояснімо це на прикладі. Ви подали Таблицю даних на певний тип операцій (які тільки плануєте здійснювати) у липні 2023 року, та у другій половині липня почали їх здійснювати. Аж раптом у серпні ваші ПН/РК заблокували – виявилося, що вашу Таблицю даних не було враховано, а ви її не оскаржили. Ви подаєте скаргу, завдяки якій у вересні маєте бажаний результат – вашу Таблицю даних враховано. Але чи допоможе це автоматично розблокувати ПН/РК, датовані липнем? На жаль, ні. Вам доведеться розблоковувати кожну з цих ПН/РК окремо. Втім, послатися на вже існуюче рішення щодо таких самих операцій, за якими Таблицю даних було враховано пізніше, можна. Проте це буде лише додатковий аргумент у поясненні, а не підстава для автоматичної реєстрації ПН/РК. Висновок з цього прикладу лише один – оскаржувати в ДПСУ неврахування Таблиці даних треба дуже швидко, інакше вона втрачає сенс і простіше подати нову.
Оскарження ризикового статусу
Як ми зазначали вище, найбільш популярним серед платників ПДВ та податківців є п. 8 переліку Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку блокування № 1165).
Оскаржити ризиковий статус буде можна. Але з 8 липня діятиме така новація.
Припустимо, ви подали пояснення і копії документів, які, на вашу думку, підтверджують, що ризиковий статус вам присвоїли неправомірно. Тут може бути два варіанти.
Якщо комісія врахує ваші зауваження і скасує ризиковий статус, то ваші ПН/РК будуть розблоковані (звісно, якщо немає інших підстав для блокування і у вас достатньо ліміту реєстрації) і зареєстровані.
Це зазначено у новому спеціальному п. 6-1 Порядку блокування № 1165.
Щоправда, при цьому, зокрема, запроваджується така вимога (для автоматичної реєстрації раніше заблокованих ПН/РК): дата подання для реєстрації у Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
І ще: положення пункту 6-1 застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності коментованою постановою. Тобто, починаючи з 9 липня 2023 року.
Також, автоматом розблокують тільки ПН/РК за останні півроку. Тому, якщо ви стали ризиковим платником ПДВ з 9 липня або пізніше, не зволікайте зі скаргами і починайте оскаржувати цей статус одразу, як ваші ПН/РК почали з цієї причини блокувати. Якщо згаяли час – йдіть до суду, там строк давності більший.
А якщо ризиковий статус оскаржити не вийшло?
З 8 липня буде так. Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
- актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев’ятого цього пункту;
- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації у Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
Найімовірніше, на практиці це означатиме, що ПН/РК, заблоковані через ризиковий статус особи, яка надіслала їх на реєстрацію, все одно не будуть зареєстровані. Вже через нове рішення про присвоєння такого статусу (і скасування попереднього рішення цьому не завадить). Втім, поживемо – побачимо.