ДПС у Запорізькій області розповідає, що відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення;
- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
У випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ.
Правила формування податкових зобовʼязань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено ст. 187, 198 і 201 ПКУ.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.
Пунктом 15 Порядку №1307 визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
- іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка 15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН та не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг. У рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289.
Відповідно до п. 6 розділу III Порядку №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовʼязання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розділу ІІІ Порядку №21).
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку №21 у колонці А декларації в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку вказується у колонці Б.
Загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються, зокрема за основною ставкою, за ставками 7% і 14% вказуються у рядках 1, 2, 3 колонки А декларації (п. 3 розділу V Порядку №21), а саме:
- до рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ;
- до рядка 1.2 декларації включаються оподатковувані за ставкою 7 % обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ;
- до рядка 1.3 декларації включаються оподатковувані за ставкою 14 % обсяги постачання товарів, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ.
У разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення терміну «постачання товарів» відповідно до вимог пп. 14.1.191 ПКУ та значення терміну «постачання послуг» відповідно до вимог пп. 14.1.185 ПКУ.
Відповідно до п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Отже, обсяги постачання та сума ПДВ, зазначені у податковій накладній з типом причини «15» (складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання) відображаються у складі податкових зобов’язань декларації у рядках 1.1, 1.2 або 1.3 (залежно від ставки податку) та не відображаються у складі податкового кредиту, оскільки за такою операцією не відбувається придбання товарів/послуг. Зазначення у рядках податкової накладної, складеної відповідно до п. 15 Порядку №1307, власних даних постачальника (продавця) у розділі відведеному для заповнення даних покупця, не є підставою для формування податкового кредиту.