Постанова КМУ від 25.10.2024 №1216 затвердила Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам пп. «а» пп. 97.2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Цей Порядок №1216 набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем її опублікування (станом на зараз її ще не опубліковано).
Втім, якщо говорити про суб’єктів господарювання, то цікавим цей Порядок буде насамперед платникам ПДВ, які здійснюють операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
Під «окремими видами товарів» мається на увазі агропродукція. Тобто товари, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. А це: мед, горіхи, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, соєва олія, насіння ріпаку та соняшнику, олія соняшникова або ріпакова, макуха та інші тверді відходи, одержані під час виробництва рослинних олій.
Для них передбачено спеціальні правила експорту й оподаткування ПДВ.
Як ми повідомляли раніше, з 1 липня 2024 року набрали чинності два закони:
- Закон №3707, який вніс зміни до МКУ щодо оформлення товарів у режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Про нього ми розповідали у статті за посиланням;
- Закон №3706, який вніс зміни до ПКУ щодо такого оформлення. І ось ним і було передбачене оновлення форм ПН та РК, про яке ми докладно розповіли тут.
Але зараз нас цікавлять саме ПДВ-наслідки таких операцій, адже саме для контролю за ними було створено новий Порядок №1216.
Спецекспорт – що з ПДВ?
Згідно з пп. 97.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ експорт «окремих видів товарів» передбачає різні ставки ПДВ.
Так, нульову ставку зможуть застосовувати лише ті експортери, в яких протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відсотків загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.
А ті, хто цю вимогу не виконав, повинні будуть оподаткувати експортну операцію так, ніби це продаж товару на внутрішньому ринку України. Тобто пільгова ставка 0% не для них, і доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ за ставкою 20% (або іншою, якщо вона діятиме для таких товарів на митній території України).
А як порахувати ці 20 відсотків? Ось для цього Кабмін і затвердив Порядок №1216.
Як рахуватиметься відповідність критерію
У Порядку №1216 закладено формулу, яка виглядає так:
де
Ч – це частка неотриманих грошових коштів, яка розраховується у відсотках. Вона визначається з точністю до одного десяткового знаку після коми із округленням результату за загальними правилами математики;
m – період попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 р. – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 р.) станом на 1 число місяця;
z – поточний звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);
Wn – загальний обсяг неотриманих грошових коштів (сума у гривнях без копійок, не отримана від нерезидента на поточний рахунок платника податку, за інформацією Національного банку) за здійсненими протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 р. – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 р.) операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягають валютному нагляду за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків і строки розрахунків за якими закінчилися, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);
We – вартість товарів (у гривнях без копійок) за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів (за інформацією Держмитслужби), які підлягають валютному нагляду і за якими закінчилися установлені Національним банком граничні строки розрахунків, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця). Тобто, простіше кажучи, рахується співвідношення того, скільки товарів «окремого виду» було експортовано за останні 12 місяців і скільки цього товару було не оплачено покупцями (хоча строк розрахунку, встановлений НБУ, вже настав).
Для проведення розрахунку частки неотриманих грошових коштів загальна сума грошових коштів за операціями з експорту окремих товарів, які не надійшли на поточні рахунки платника податку в банку, та загальна сума вартості товарів за здійсненими платником податку операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягають валютному нагляду і за якими закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, перераховуватиметься у гривневий еквівалент (сума у гривневому еквіваленті, перерахована за офіційним курсом Національного банку на останній робочий день звітного місяця, за який проводиться розрахунок).
Нагадаємо, що нині граничний строк розрахунків за експортом товарів становить 180 календарних днів та застосовується він до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (п. 14-2 Постанови НБУ №18). Але ці строки діють не для всіх. Якщо сума операції незначна, вона не підпадає під валютний нагляд.
Згідно з пп. 7 п. 2 розд. І Положення НБУ №5 незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
При цьому ст. 20 Закону №361 говорить про так звані порогові операції. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 000 грн на момент проведення фінансової операції.
Отже, незначною нині вважається операція, сума якої не перевищує 400 тис. грн. Якщо це ваш випадок, тобто ви здійснюєте експорт агропродукції, але сума кожного постачання не перевищує вказану суму, то ви можете сміливо користуватися нульовою ставкою і не дуже перейматися, коли ваші покупці вам заплатять. Ви не підпадаєте під валютний нагляд, й у вас завжди відсоток неотриманих коштів дорівнюватиме нулю.
Але вдаватися до дроблення операцій з метою уникнення валютного нагляду не варто. Багато дрібних однотипних операцій одразу привернуть увагу вже на митниці, а штрафи за подібні витівки достатньо великі.
Джерела інформації для контролю
Для самого платника ПДВ для того, щоб порахувати, чи виконує він зазначений критерій у 20%, достатньо власних даних з бухгалтерського та аналітичного обліку. Якщо ви здійснюєте агроекспорт, вам все одно доведеться запровадити аналітичний облік цього виду діяльності. Як мінімум, для того щоб правильно складати податкові накладні і стежити за виконанням покупцями строків оплати товарів.
Для цього недостатньо мати дані про відвантаження таких товарів (видаткових накладних). Треба вести аналітичний облік дат їх експорту (остаточного оформлення митних декларацій щодо вивезення цих товарів за межи митного кордону України).
Втім, можна буде і не рахувати цей критерій самостійно, бо це має робити ДПС і повідомляти про нього платника податків (про це – далі).
А звідки братиме потрібну інформацію ДПС?
У Порядку №14216 зазначено, що розрахунок частки неотриманої суми грошових коштів щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число місяця) на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії:
– від Держмитслужби (ДМС) – даних, що містяться у митних деклараціях, щодо загальної суми операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, стосовно яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.
Інформація щодо загальної суми операцій з експорту окремих видів товарів надсилатиметься до ДПС у розрізі платників податків, які здійснюють операції з експорту окремих видів товарів, щомісяця (не пізніше 20 числа) станом на 00:00 1 числа місяця, наступного за звітним, на підставі даних митних декларацій, оформлених протягом попередніх 12 календарних місяців на операції з експорту окремих видів товарів та щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків;
– від Національного банку (НБУ) – даних щодо загальної суми неотриманих грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника податку в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків після їх закінчення. Звісно, що НБУ отримає ці дані від банків, у яких в експортерів відкриті валютні рахунки.
Як дізнатись результати розрахунку від ДПС?
ДПС обробляє отримані від ДМС та НБУ електронні дані автоматично (у спеціальній програмі). А результати розрахунку відсотка, точніше Перелік платників податків, у яких частка неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів не перевищує 20 відсотків загальної суми від здійснених операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, розміщується в інформаційно-комунікаційних системах ДПС. У Порядку №1216 не вказано, де конкретно цей Перелік буде розміщено, але, на нашу думку, йдеться про окремий розділ на сайті ДПС.
Зверніть увагу: платники податків, у яких на 1 число звітного (податкового) місяця частка неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів не перевищує 20 відсотків, підлягають включенню до Переліку платників податку, операції яких з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються протягом такого звітного (податкового) місяця із застосуванням ставки, визначеної пп. «б» п. 193.1 ПКУ.
Виглядає так, що має бути два Переліки – один для тих, хто не перевищив граничний критерій, і другий для тих, хто не тільки не перевищив його, а і має право застосовувати нульову ставку ПДВ до агроекспорту. Мало того, йдеться про те, що такі переліки складатимуться щомісяця. Побачимо, як це буде реалізовано на практиці, але, можливо, все ж таки Перелік буде лише один і закриватиме обидві потреби.