Податківців запитали про правила складання ПН у нестандартних ситуаціях.
А саме:
- щодо підсумкової податкової накладної – строки реєстрації у воєнний період;
- щодо складання податкової накладної на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ;
- щодо «дроблення» податкової накладної.
Далі наводимо як деталі цих запитань, так і відповіді податківців з листа від 03.04.2025 №333/2/99-00-21-03-02-02 (додаток 1).
Щодо підсумкової податкової накладної – строки та штрафи
Платника ПДВ цікавило: чи поширюються на підсумкові податкові накладні строки реєстрації в ЄРПН згідно з п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (а також штрафи згідно з п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)?
Відповідь на запитання від ДПС така.
Пунктами 89 та 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначено, що на період дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено строки для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за порушення таких строків.
Але податківці підкреслили, що нормами ПКУ не визначено такого поняття, як «підсумкова податкова накладна». На практиці так називають податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій.
Тому оптимісти можуть вирішити, що ці строки реєстрації та ці штрафи з несвоєчасної реєстрації ПН поширюються й на підсумкові ПН.
Але обережні платники ПДВ звернуть увагу, що податківці рекомендували отримати ІПК із відповідним зверненням, яке міститиме детальний опис та обставини, у тому числі, якої саме податкової накладної стосується питання.
І тут вже справа не в тому, «а які у податківців ще можуть бути варіанти», а в тому, що під час перевірки захистить саме ІПК, в якій буде зазначено не «народну» назву ПН, а конкретні обставини її складання.
Щодо складання податкової накладної на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ
Запитання: податкову накладну було складено на неплатника ПДВ, який надалі виявився платником ПДВ. Яким чином можна виправити помилку?
Попри кумедність опису, це не така вже й виключна операція, особливо якщо правочин не був оформлений письмовим договором. Спершу представник СГ щось купує, а потім СГ згадує про податкову накладну і вимагає її реєстрації на своє ім’я як на платника ПДВ.
Продавець, який поставив запитання, запропонував кілька варіантів вирішення цієї проблеми.
Ситуація 1: якщо усе відбулося в одному місяці, – складаємо РК до ПН, виводимо у нуль показники такої податкової накладної та реєструємо його в ЄРПН. Тоді у податковій декларації з ПДВ не відображаємо таку операцію взагалі. Також не постраждав і наш реєстраційний ліміт.
Що рекомендують податківці?
Якщо при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник має скласти:
- РК з причиною коригування «103», яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
- ПН на покупця – платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така податкова накладна складається датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
У декларації з ПДВ відображаються дані про обсяг здійсненої платником господарської операції (дані зайво складеної податкової накладної та розрахунку коригування до неї у податковій декларації з ПДВ не відображаються).
Ситуація 2: якщо протягом січня – листопада 2024 року податкові накладні складали на неплатника ПДВ, а у грудні 2024 року контрагент повідомив, що весь цей час був платником ПДВ та вимагає скласти податкові накладні на платника ПДВ.
Тут існує кілька варіантів, і ДПС попросили прокоментувати, чи правильно зазначено таке:
Варіант 1:
1) подати уточнюючий розрахунок з ПДВ за 01 – 11.2024 р. та показати зобов’язання на платника. По суті, відобразити подвійне зобов’язання з ПДВ. Виникне борг;
2) скласти зі знаком «-» груднем 2024 року та зареєструвати його в ЄРПН (зняти зайве зобов’язання на неплатника ПДВ);
3) реєстраційного ліміту достатньо, і ми спокійно реєструємо в ЄРПН нові податкові накладні на платника ПДВ.
І гірша ситуація, коли сума ПДВ – мільйон, і в податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 року РК на мінус створило від’ємне значення, яке платник намагався перенаправити у зменшення суми податкового боргу, що виник після подання УР з ПДВ за 01 – 11. І з того нічого доброго не вийшло, адже це можливо зробити лише в межах реєстраційного ліміту. А такої суми в реєстраційному ліміті немає!
Вихід – для збільшення реєстраційного ліміту внести кошти на електронний рахунок в сумі мільйон, з’явиться реєстраційний ліміт, що дозволить врахувати від’ємне значення у погашення боргу.
Варіант 2: не подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ, адже зобов’язання в сумі ПДВ не занижено – зайва податкова накладна на неплатника ПДВ, проте відсутня податкова накладна на платника ПДВ. Сума та сама, відхилення немає. Заниження до сплати теж.
А в грудні скласти потрібні податкові накладні на платника (потрібен ліміт) та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування на мінус на неплатника ПДВ.
Щодо ситуації 2 – продавець просив податківців прокоментувати, який варіант правильний, а також прокоментувати цю ситуацію. Можливо, ще є варіант, за яким не потрібно двічі платити та зменшувати реєстраційний ліміт.
Що відповіли податківці?
Постачальник (платник ПДВ) має скласти:
- розрахунки коригування (окремо до кожної ПН) з причиною коригування «103», яким показники таких податкових накладних виводяться в нуль. Такі розрахунки коригування складаються на дату виявлення помилки та підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
- податкові накладні на покупця – платника ПДВ, дані яких відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Такі податкові накладні складаються датою виникнення податкових зобов’язань та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Уточнюючий розрахунок подавати не потрібно, оскільки податкові зобов’язання за такими операціями вже задекларовано.
При цьому реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за наявності реєстраційного ліміту.
Слід зазначити, що механізм реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, відображення їх у податковій звітності з ПДВ та подання такої звітності не повинен порушувати принцип функціонування СЕА ПДВ, визначеного статтею 200 1 ПКУ.
Щодо варіантів вирішення проблеми у Ситуації 2, запропонованих продавцем, податківці зазначили, що обидва наведені варіанти не є помилковими, однак можуть призвести до виникнення наслідків в механізмі функціонування СЕА ПДВ.
Тобто вони навели своє бачення рішення, а платник має самостійно обрати, який з варіантів для нього є найбільш прийнятним.
Щодо «дроблення» податкової накладної
Ситуація 1: з клієнтом уклали договір на постачання товару «А», вартість – 100 000 грн. Перша подія – оплата. Але оплатили 10.02 тричі по 5000 грн окремими платіжними дорученнями.
Запитання: скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 15 000 грн;
2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн?
3) будь який з варіантів правильний.
Відповідь на запитання:
Якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар трьома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних врахувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас не вважатиметься помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одну податкову накладну на загальну суму коштів, сплачених двома різними платежами протягом одного дня.
Ситуація 2: з клієнтом уклали договір на постачання товару «А», вартість – 100 000 грн. Перша подія – відвантаження, протягом дня три накладні по 5000 грн.
Запитання: скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 15 000 грн;
2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн?
3) будь який з варіантів правильний.
Відповідь на запитання:
Якщо відвантаження товарів покупцю відбувається декілька разів протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних врахувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас у разі відвантаження протягом одного дня одному і тому ж покупцю товару в межах одного і того ж договору не вважатиметься помилкою, коли постачальником (платником ПДВ) буде складено одну податкову накладну на загальну суму товарів, поставлених такому покупцю протягом одного дня. Тобто ПН на загальну суму складати можна, але при виконанні вищенаведених умов.
Ситуація 3: з клієнтом уклали договір на постачання товару «А», вартість – 100 000 грн. Перша подія – оплата. Оплатили 10.02 100 000 грн, у призначені платежу написали, що оплата згідно з 10-ма рахунками по 10 тис. грн.
Запитання: Скільки податкових накладних потрібно скласти?
1) одну на 100 000 грн;
2) податкових накладних, кожна по 10 тис., адже буде 10 окремих поставок згідно з кожним рахунком окрема накладна;
3) будь-який з варіантів правильний.
Відповідь на запитання:
Якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар двома і більше платежами (згідно з декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних врахувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас не буд вважатиметься помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складено одну податкову накладну на загальну суму коштів, сплачених двома і більше платежами протягом одного дня.