Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Об’єктам, амортизації і класифікації основних засобів та інших необоротних активів, а також визначенню вартості об’єктів амортизації присвячено статті 144, 145 та 146 ПКУ.
Класифікація основних засобів (інших необоротних активів) та нарахування амортизації, яке здійснюється із застосуванням методів, зазначених у пп. 145.1.5 ст. 145 ПКУ, з метою оподаткування перебуває у прямій залежності від мінімально допустимих строків корисного використання.
Відповідно до вимог, установлених НБУ, в бухгалтерському обліку системи відеоспостереження, охоронної та пожежної сигналізації обліковуються у бухгалтерському обліку як окремі інвентарні об’єкти, бо вони виконують самостійні функції та мають різні строки корисного використання, ніж об’єкти, в яких встановлюються такі системи.
Згідно з класифікацією груп основних засобів та інших необоротних активів, наведених у п. 145.1 ст. 145 ПКУ, системи відеоспостереження, охоронної та пожежної сигналізації слід відносити до групи 9 (інші основні засоби), мінімально допустимий строк корисного використання яких становить 12 років.
