Податкова не пробачить фінансистам старі збитки

 «Ми вважаємо, що обурення учасників ринку пов’язано насамперед з небажанням відмовлятися від схеми оптимізації оподаткування через сміттєві ЦП, яка в останні роки набула в Україні масового характеру, — заявив «i» чиновник. — Позиція керівництва з цього питання є дуже жорсткою: якщо компанії хочуть проводити операції з паперами, що не мають рейтингів, що не входять до біржових індексів та не котируються на біржі, — то такі операції повинні проводитися за рахунок прибутку компаній, а їх фінансовий результат не повинен відноситися на валові витрати».
Водночас, за його словами, ДПСУ дала учасникам ринку «чіткий посил, що ця норма не поширюватиметься на ОВДП та папери, що реально торгуються на біржах».
За словами чиновника, ДПСУ проаналізувала фінансову звітність низки компаній, провела камеральні та зустрічні перевірки, в результаті яких було підтверджено, що значна частка збитків від операцій з ЦП — наслідок схемних операцій. «Фактично норма 25% збитків емпірично пояснюється станом ринку цінних паперів: наприклад, портфель облігацій внутрішньої позики в учасників ринку становить близько 76 млрд грн, а всього цінних паперів у портфелях — близько 100 млрд грн», — говорить він.
Водночас, на думку Незалежної асоціації банків України та Асоціації платників податків, податківці неправильно витлумачили перехідні положення ПКУ в розрахунку фінансового результату операцій з цінними паперами: «Таке оподаткування за своєю економічною сутністю відрізняється від оподаткування інших операцій: ведеться окремий облік фінансових результатів від операцій, і тільки прибуток (додатне значення фінансового результату) включається до складу оподатковуваного доходу. Від’ємне значення фінансового результату операцій з цінними паперами (збиток) не враховується при розрахунку об’єкта оподаткування та не впливає на загальний оподатковуваний дохід».
При цьому компанії сфери виробництва товарів і послуг погодилися з принципом віднесення на валові витрати 25% від збитків. Банки і торговці ЦП виступали проти. Ще недавно позицію фінансового сектора поділяли і самі представники державних фіскальних органів. Згідно з наказом Міністерства фінансів від 21.12.2011 р. №1683 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток банку», від’ємний результат від операцій з цінними паперами не переноситься до декларації з прибутку і тому не може вплинути на від’ємне значення об’єкта оподаткування.
Зміну позиції ДПСУ опитані «i» експерти пов’язують з різким зростанням кількості схемних операцій з цінними паперами. «Обсяги таких операцій циклічно збільшуються і зменшуються. Так, в 2008 — 2010 рр. спостерігалося зниження обсягів таких операцій. До певної міри це було обумовлено фінансовою кризою, а також непрямими (адже законодавчо передбачених механізмів досі так і не вироблено) способами боротьби з фіктивним цінними паперами НКЦПФР. Проте через розробки нових обхідних схем угоди з фіктивними цінними паперами знову набирають обертів», — розповіла старший юрист AstapovLawyers Юлія Яшенкова.
Пані Яшенкова стверджує, що найбільш поширеними способами маніпулювання фіктивними цінними паперами (головним чином акціями, векселями та облігаціями) є:
— придбання акцій афілійованими особами емітента для «нарощування» статутного капіталу акціонерного товариства або страхового і резервного фондів фінансової установи, виведення активів за межі України через виплату дивідендів (у випадку придбання акцій афілійованими офшорними компаніями);
— емісія векселів та облігацій з метою мінімізації оподатковуваного прибутку товариства за рахунок віднесення зобов’язань перед афілійованими третіми особами на валові витрати.
На думку віце-президента «КІНТО» Анатолія Федоренка, для перекриття схем ухилення від сплати податків та виведення активів з допомогою сміттєвих цінних паперів регулятори повинні відслідковувати ціни придбання та продажу цих цінних паперів. «У випадках, визначених Податковим кодексом, слід обчислювати фінансовий результат для цілей оподаткування без урахування збитків від таких операцій», — вважає експерт.
Крім адміністративного тиску на фінансовий ринок, експерти пропонують податківцям ініціювати зміни в законодавстві, щоб стимулювати емітентів та інвесторів працювати на регульованих (біржових) ринках.
«У більшості країн, які готуються до вступу в ЄС, діє правило concentration rule (Хорватія, Румунія тощо), коли всі угоди з ЦП відбуваються тільки на регульованих/біржових ринках. В Україні норма закону про акціонерні товариства щодо обов’язковості виходу публічних компаній на біржу скасована», — зазначає президент асоціації «Фондове партнерство» Ірина Заря.