Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема витрати (крім тих, що підлягають амортизації), здійснені в порядку, встановленому законодавством, на організацію, утримання та експлуатацію пунктів безоплатного медичного огляду, безоплатної медичної допомоги та профілактики працівників (у тому числі забезпечення медикаментами, медичним устаткуванням, інвентарем, а також витрати на заробітну плату найманих працівників).
Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом II ПКУ (п. 138.2 ст. 138 ПКУ). Крім того, підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ зазначено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 ПКУ.
Отже, витрати на проведення медичного огляду працівників враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, у разі якщо для цієї категорії працівників медичний огляд є обов’язковим згідно із законодавством. Зазначені витрати мають бути підтверджені первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
