.jpg)
ДФС у листі від 18.07.2016 р. №15394/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що положення пп. 138.1, 138.2 ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.
Відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ, основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у фінансовій звітності, є П(С)БО 7. Відповідно до нього для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та самостійне установлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.
Ця позиція податківців не є новою. Про неї вони, наприклад, говорили також у листі від 06.05.2016 р. №10168/6/99-99-15-02-02-15. Докладніше >>