Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
Норма пп. 140.5.10 ПКУ, що вимагає коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування на суми перерахованої безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, діє з 01.01.2017 р. і належить до тих норм ПКУ, які спрямовано на запобігання мінімізації оподаткування шляхом використання особливостей податкового статусу контрагентів. Тому й застосовується ця норма лише тоді, коли фінансова допомога перераховується на користь:
- платників податку на прибуток підприємств, які застосовують ставку 0%;
- юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств.
Але варто зауважити, що платниками податку на прибуток підприємств не є неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (пп. 133.4 ПКУ). Проте особливості коригування фінрезультату у разі безоплатних перерахувань коштів чи передачі товарів на їх користь регламентовано іншою нормою, а саме пп. 140.5.9 ПКУ, яка діє вже багато років. Отже, пп. 140.5.10 зазначеної статті у такому випадку застосовувати не потрібно.
Не є платниками податку на прибуток підприємств також юридичні особи — платники єдиного податку (п. 297.1 ПКУ). Отже, вони є отримувачами тієї фіндопомоги, суми якої потребують коригування фінрезультату у надавача.
Втім слід вказати, що вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) включається до суми доходу платника єдиного податку третьої групи (п. 292.3 ПКУ). Тож ці суми фактично оподатковуються як в отримувача, так і у надавача. Щоправда, за різними ставками. Власне, через те що ставка єдиного податку набагато нижча за ставку податку на прибуток, ця операція й потрапила до переліку коригувань.
Завжди, коли необхідність застосування тієї чи іншої норми або певні податкові особливості залежать від статусу контрагента, виникають питання, чи потрібно цей статус підтверджувати і як саме. В більшості випадків (зокрема, щодо пп. 140.5.10 ПКУ) ПКУ не містить вимог щодо необхідності та способу підтвердження статусу контрагента. Тому податківці не могли зробити іншого висновку, ніж той, який зазначено у наведеній на ст. 21 ІПК ГУ ДФС у м. Києві, а саме: «ПКУ не містить вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації».
Втім інформація щодо статусу отримувача є важливою для самого платника податку на прибуток підприємств. Тож перш ніж надавати фінансову допомогу, на думку автора, важливо цей статус з’ясувати або переконатися, що він не змінився. Зробити це, зважаючи на наявність електронних реєстрів, зовсім не складно.
Від редакції:
Вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах ПКУ не містить. Тож платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації. З таким висновком, зробленим ГУ ДФС у м. Києві (ІПК від 23.10.2018 р. №4517/ІПК/26-15-12-03-11), експерти цілком погоджуються. Тому, перш ніж надавати фіндопомогу, слід з’ясувати статус отримувача або переконатися, що він не змінився.
***
