Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що листом Мінфіну від 09.08.2021 р. №11210-09-62/24813 надано роз’яснення щодо застосування норми податкового законодавства, визначеної п. 39-2.4.1 ПКУ, якою встановлюються умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній.
Як зазначено у листі Міністерства фінансів України, відповідно до абзаців першого-п’ятого пп. 39-2.4.1 ПКУ, норми якого будуть застосовуватись з 01.01.2022, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
Отже, однією з обов’язкових умов щодо невключення скоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи є наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
Щодо питання стосовно того, чи є договором про обмін інформацією для цілей вищезазначеної норми Кодексу Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 р. №677-VII (далі – Конвенція), зі змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України від 11.01.2013 р. №21-VII, слід зауважити таке.
Відповідно до положень статті 1 Глави І Конвенції сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією. При цьому у Конвенції є окремий розділ «Обмін інформацією» (розділ І глави ІІІ), відповідно до пункту 1 статті 4 якого сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.
В свою чергу, відповідно до статті 5 розділу І Глави ІІІ Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.
Як передбачено пунктом 1 статті 27 Глави VI Конвенції можливості надання допомоги, передбачені цією Конвенцією, не обмежують можливостей і самі не обмежуються можливостями, передбаченими в існуючих або майбутніх міжнародних угодах чи інших домовленостях, укладених між відповідними сторонами, чи в інших документах, що стосуються співробітництва в податкових справах.
Враховуючи зазначене, Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог пп. 39-2.4.1 ПКУ.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!