Це – восьмий в цьому році (і тринадцятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого щодо ведення касових документів.
Цього разу ми:
- визначимося, чи розповсюджуються на розрахунок через платіжний термінал готівкові обмеження;
- наведемо нову позицію ДФС щодо права підпису ВКО уповноваженою особою замість директора (і стару теж);
- з’ясуємо, чи потрібно оприбутковувати залишок готівки в скриньці РРО;
- розповімо, що думає Нацбанк з приводу підписання касових ордерів уповноваженими особами замість директора та головного бухгалтера;
- дізнаємося, чи можна використовувати бланки касових документів з реквізитом «ЄДРПОУ»;
- зупинимося на правих заповнення реквізиту «№з/п» касових ордерів;
- …а також зазначимо, чи поширюються готівкові обмеження на виплату зарплати.
Гарного вам читання!
***
Розрахунок через платіжний термінал – чи діє 50-тисячне обмеження?
В індивідуальній консультації від 21.08.2018 р. №3629/ІПК/26-15-14-09-15 київські податківці вказали, що розрахунок фізособи із суб'єктом господарювання за товари, надані послуги за допомогою платіжної картки через платіжний термінал не вважається готівковим розрахунком.
Відповідно готівкові обмеження (50 000 грн в день за одним чи декількома платіжними документами) не розповсюджуються на розрахунки через термінал.
Хто повинен підписувати касові ордери у разі відсутності директора?
Податківці у ІПК від 07.08.2018 р. №3449/ІПК/16-31-14-04-22 на підставі п. 26 Положення №148 зробили такі висновки:
- право підпису видаткового касового ордера, замість головного бухгалтера, може бути делеговане іншій особі, уповноваженій керівником;
- підписання видаткового касового ордера іншою особою, ніж керівник, Положенням №148 не передбачено.
Хоча в попередній ІПК на цю тему від 13.07.2018 р. №3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК на підставі норм ст. 207 ЦКУ податківці робили інший висновок: «підписання прибуткових та видаткових касових ордерів можливе особою, уповноваженою керівником, замість керівника, головного бухгалтера та касира із зазначенням прізвища та ініціалів такої особи та/або осіб». Про це ми розповідали тут.
Тож кожне підприємство, яке зверталося до ДФС за індивідуальною консультацією, отримало різні рекомендації, яких вони тепер мають дотримуватися.
Чиє прізвище зазначати у касових ордерах у разі їх підписання уповноваженою особою? Позиція НБУ
20 серпня Нацбанк на своєму офіційному сайті розмістив детальне роз’яснення щодо ведення касових операцій. Одним із питань було: чиє прізвище та ініціали мають бути зазначені у графах «Керівник», «Головний бухгалтер» касових ордерів у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства?
У відповіді на нього Нацбанк зробив такий висновок: «у прибутковому та видатковому касових ордерах у графі «Керівник», «Головний бухгалтер», у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства, має бути зазначено прізвище та ініціали уповноваженої особи підприємства».
З цього випливає, що Нацбанк не проти підписання касових ордерів уповноваженими особами замість керівника та головного бухгалтера.
Чи можна використовувати бланки касових документів зі скороченим визначенням терміну «ЄДРПОУ»?
У формах касових ордерів (прибутковий та видатковий), затверджених Положенням №148, міститься реквізит «Ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України». В формах за Положенням №637 його було наведено у скороченому вигляді – «ЄДРПОУ».
Але до 30.06.2018 р. підприємства мали право застосовувати старі форми касових документів, в яких в назвах певних рядків зазначалося «ЄДРПОУ». А вже після цієї дати використовувати можна лише нові форми касових документів за Положенням №148.
Тому з 1 липня 2018 року форми ПКО та ВКО мають містити реквізит «Ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України» замість «ЄДРПОУ». Про це ми розповідаємо ось тут.
Оприбутковувати залишок готівки в скриньці РРО чи ні?
В індивідуальній консультації від 10.08.2018 р. №3512/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці зробили фіскальний висновок: «якщо до зняття фіскального звітного чеку на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься не оприбуткованою». Саме тому для уникнення такої ситуації необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання Z-звіту операцію «службове внесення».
Про це та про те, як складати прибутковий касовий ордер на суму готівки зі скриньки РРО, читайте тут.
Наостанок – два роз’яснення від Нацбанку та ДФС
Як нумерувати прибуткові та видаткові касові ордери? Як заповнювати реквізит «№з/п» у них? Як відбувається нумерація у журналах реєстрації касових ордерів за формами (№КО-3 та №КО-3а). Точку зору НБУ читайте тут.
А думку ДФС щодо виплати зарплати, лікарняних та декретних та розрахунків з надання поворотної фінансової допомоги у сумі понад 50 000 гривень ви знайдете за цим посиланням («обмеження 50 000 грн стосується виключно готівкових розрахунків між суб'єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не розповсюджується на розрахунки по виплатах, пов'язаних з оплатою праці співробітників, матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах) та надання поворотної фінансової допомоги»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»