Це – тринадцятий з початку року (сто шістдесят сьомий загалом та п’ятдесят сьомий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. Зокрема:
- порадимо, що робити, коли отримали запит від ДПС (+два приклади відповідей);
- поговоримо про камеральні перевірки реєстрації ПН та РК;
- зауважимо, що скасування ГКУ внесло корективи щодо фактичних перевірок;
- розглянемо детально всі аспекти документальних перевірок ФОП;
- розкажемо, що Мінфін пропонує запровадити нові правила фінмоніторингу з 1 грудня 2025 року;
- з’ясуємо, чи є відповідальність за несвоєчасну сплату фізособою плати за землю, якщо не надіслано ППР;
- повідомимо про плани Уряду запровадити мораторій на перевірки бізнесу строком на 5 років.
Гарного вам читання!
Що робити, коли отримали запит від ДПС: три підстави, три варіанти дій та два приклади відповідей на запит
Зараз виникає багато питань щодо поведінки бізнесу після отримання запитів від податкових органів. Зокрема, як правильно вчиняти після отримання запиту від податкового органу? Які вимоги до запитів з підстав п. 73.3 ПКУ та підстави їх надсилання? Що порадити керівнику/ФОПу, якщо запит складений з порушеннями п. 73.3 ПКУ? Ми розповіли про це у цій статті.
Втім, ця стаття буде цікавою й звичайним фізособам, які останнім часом почали отримувати запити щодо отриманих доходів та сплати податків.
Камеральна перевірка реєстрації ПН/РК: чи є війна форс-мажором, який розмір штрафу та скільки випишуть ППР
Як зазначає пп. 75.1.1 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі, зокрема, даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, даних СЕА ПДВ (даних Казначейства) і даних ЄРПН.
Тобто камеральна перевірка охоплює все, що податківці отримують в електронній формі. Перевірити інформацію за даними первинних документів, а тим паче, дізнатися причини, чому платник податків не виконав свій обов’язок, податківці під час камеральної перевірки не можуть. Це часто стає причиною спорів, які доходять до суду.
Так, Верховний Суд у справі №320/27109/23 заявив, що під час камеральних перевірок податковим органом не встановлюється вина платника податків, воєнний стан не є підставою для звільнення від відповідальності, а кілька порушень з різними ставками штрафів можна об’єднати в одному ППР. Докладніше – у коментарі до судового рішення.
Фактичні перевірки – 2025: що варто знати бухгалтерам та керівникам?
Як свідчать судова практика та численні звернення наших читачів, фактичні перевірки під час воєнного стану – це одна з найбільш чутливих тем для бізнесу в Україні. Втім, скасування ГКУ також внесло свої корективи.
Фактичні перевірки ДПС з початку війни не підпали під мораторій і нині потребують особливої уваги до практичного застосування відповідних положень ПКУ. Тож нагадаємо як про те, що має бути відомо платникам податків, так і про те, що застосовується на практиці – у цій статті.
Документальна перевірка ФОП: що питатимуть і як захиститися
Документальні перевірки ФОП стали повсякденною реальністю українського бізнесу. Податкова служба все активніше використовує цей інструмент контролю, і кожен підприємець повинен знати:
- як правильно підготуватися до такої перевірки та захистити свої права;
- які права він має при перевірці документів?
- хто найчастіше потрапляє під перевірку?
- на що податкова звертає особливу увагу?
- як оскаржити результати перевірки?
Про всі аспекти процедури на основі реального практичного досвіду – читайте тут.
Мінфін пропонує запровадити нові правила фінмоніторингу з 1 грудня 2025 року
Нагадуємо, що наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. №322 затверджено:
- Порядок створення особистого кабінету суб'єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;
- Порядок інформаційної взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.
Нові редакції цих порядків мали запрацювати ще з 1 травня 2022 року. Але через війну набрання чинності було відтерміновано до закінчення війни.
І ось 4 вересня 2025 Мінфін оприлюднив проєкт змін, яким запропоновано скорочення строку набрання чинності та визначення 01 грудня 2025 року днем набрання чинності Наказом №322.
Це є необхідним для забезпечення належного, своєчасного та уніфікованого подання інформації до уповноваженого органу, підвищення ефективності процесів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Не надіслано ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою плати за землю?
ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ПКУ).
Уряд планує запровадити мораторій на перевірки бізнесу на 5 років
Новий український Уряд планує запровадити 5-річний мораторій на перевірки бізнесу. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.
«Загалом мета — зняти тиск на бізнес. Це стосується і органів ринкового нагляду, і правоохоронних органів насамперед, окрім підакцизної групи, бо ми всі розуміємо, що там проблеми», — розповів Соболєв.
За його словами, йдеться про комплексний механізм, який потрібно буде відстежувати «через дуже багато різних органів». Зокрема, Уряд співпрацює з Офісом генерального прокурора, аби «дивитися те, що вони можуть контролювати».
«Є речі, які також буде опрацювати з БЕБом для того, щоб розуміти, як вони це роблять. Окремо говоримо щодо ринкового нагляду. Загалом ринковий нагляд переводимо на ризикоорієнтований підхід для того, щоб тільки до ризикованих компаній, які не сплачують податки — їх видно дуже часто, — будуть перевірки», — зазначив Міністр.
Для решти — «білого бізнесу» — діє мораторій. Соболєв додав, що це дуже практичний інструмент, який потрібно буде постійно відстежувати й актуалізовувати.