Це – вже сімнадцятий з початку року (і двадцять шостий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- розкажемо, як бути у разі подання таблиці даних з помилками;
- поговоримо, як скласти РК до ПН у разі повернення авансу чи товарів;
- визначимося, як нараховувати ПДВ у разі списання самостійно виготовленої продукції;
- з’ясуємо, чи можна визнавати податковий кредит з ПДВ у разі різниці між ПН та первинними документами в 1 копійку;
- нагадаємо, як заповнювати додаток 3 до декларації з ПДВ;
- проінформуємо про намір ДФС змінити ознаки, за якими ПН/РК не будуть підлягати моніторингу
Гарного вам читання!
***
Зробили помилку у таблиці даних для розблокування ПН – надайте нову
Податківці у роз’ясненні 101.17 ресурсу «ЗІР» заявили, що відповідно до норм Порядку №117 не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника. Тому платник після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.
Нагадуємо: у рішенні про неврахування Таблиці обов’язково зазначається причина такого неврахування.
Як скласти РК до ПН у разі повернення авансу чи товарів? Нагадування від ДФС
Податківці з Миколаївської області навели алгоритми складання РК до ПН у разі повного та часткового повернення авансу та товарів.
Зокрема, якщо товар або кошти повертаються частково, то РК складається як на зміну ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).
У табличній частині РК (розділ Б) зазначаються:
- в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;
- в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
- в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком "–" вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
- в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
- графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
- в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка ПН, що коригується;
- в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Про це та про те, як складати РК до ПН на повне повернення авансу чи товарів дивіться тут, а про особливості складання РК до ПН в інших випадках – ось тут.
ДФСУ пропонує внести зміни до ознак, за якими ПН/РК не будуть підлягати моніторингу
28 вересня 2018 року ДФСУ оприлюднила проект постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (завантажити).
Зокрема, передбачається, що:
- моніторингу не будуть підлягати РК до ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг;
- збільшиться значення показника D з 0,03 до 0,05, в результаті чого зменшиться можливість «прилаштування» несумлінними платниками податків до відповідного показника за рахунок сплати живих коштів до бюджету;
- в загальному обсягу постачання за поточний місяць, який, як і зараз, має становити менше 500 тис. грн, на одного покупця сума такого обсягу не повинна перевищувати 50 тис. грн.
Різниця між ПН та первинними документами 1 копійка: чи буде право на ПК?
В індивідуальній консультації від 14.09.2018 р. №4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначили, що платник ПДВ має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно зі складеними та зареєстрованими в ЄРПН ПН, сформованими на підставі первинних бухгалтерських документів.
Тому ПН, у якій загальна сума через округлення відрізняється від суми у первинному документі на 1 копійку, не дає права покупцю на податковий кредит за такою ПН.
Але на сьогодні ДФС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН ПН, в графі 7 яких зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги з понад двома знаками після коми.
Зазначення у графі 7 ПН ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою ПН.
Тож, якщо через округлення показники ПН відрізняються від показників в первинних документах, платник податку повинен відображати у графі 7 достатню кількість знаків після коми для уникнення розбіжностей.
І наостанок – аналітика від редакції та роз’яснення від ДФС
Списуєте самостійно виготовлену продукцію? Як визначити базу оподаткування для нарахування ПДВ у такому випадку? Про це ми розповідали у коментарі до індивідуальної податкової консультації від 14.09.2018 р. №4040/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Як заповнювати таблиці 1 та 2 додатку 3 до декларації з ПДВ? Чи має співпадати графа 5 таблиці 2 з графою 3 рядка 1 таблиці 1 додатку 3? Про це розповідали податківці у своєму роз’ясненні ось тут.
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»