Це – чотирнадцятий з початку року (і сорок п’ятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість.
З моменту написання попередньої розсилки минуло понад два тижні, і нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- визначимося, чи буде податковий кредит за ПН з назвою товару іноземною мовою;
- дізнаємося, як позбутися статусу ризиковості платнику ПДВ задля подальшого неблокування ПН та РК;
- повідомимо про намір податківців оновити порядок ведення ЄРПН;
- з’ясуємо, чи можна складати декілька ПН на одну суму передоплати;
- проінформуємо, що критерії блокування ПН та РК продовжують діяти;
- розповімо, як заповнити платіжне доручення для поповнення СЕА ПДВ.
Гарного Вам читання!
***
Назва товару іноземною мовою у ПН: які наслідки?
Податківці в ІПК від 21.06.2019 р. №2835/6/99-99-15-03-02-15/ІПК надали два алгоритми дій:
- якщо постачальник склав ПН з номенклатурою іноземною мовою та в первинних документах зазначена така ж назва товару, то у покупця наслідків щодо неможливості відобразити податковий кредит за такою ПН не буде;
- якщо ж постачальник склав ПН з номенклатурою на іноземній мові, але вона не відповідає назвам товарів у первинних документах, то покупець не має права формувати податковий кредит за такою ПН. Відповідно йому потрібно буде звертатися до постачальника з метою виправлення цієї помилки. Постачальник, своєю чергою, має скласти РК до такої ПН, в якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, опис (номенклатура) та/або код УКТ ЗЕД/ДКПП яких виправляється.
Про це ми докладно розповідали у своєму коментарі до згаданої ІПК.
ДФС віднесла платника ПДВ до ризикових: у чому причина та як позбутися цього статусу?
За порадами адвоката, щоб ДФС віднесла платника ПДВ до неризикових, слід:
- подати до регіонального органу ДФС звернення з вимогою про виведення зі статусу ризикових (необхідно аргументувати та документально спростувати всі недоліки платника, але для цього бажано їх знати, інакше доведеться працювати або навмання, або за всіма ризиковими критеріями, а їх немало). При цьому пам’ятайте: хоча кількість звернень законодавством не обмежена, однак строк їх розгляду (навіть за умови незначної кількості документів) на практиці займає від 5 днів до 1,5 місяця;
- оскаржити до суду – хоча позитивних прикладів немало (див. постанову Третього ААС від 15.07.19 р. у справі №340/258/19, рішення Кіровоградського ОАС від 21.06.19 р. у справі №340/888/19, постанову П’ятого ОАС від 18.06.19 р. у справі №540/2129/18), але для бізнесу це дуже довгий шлях!;
- забезпечити позов – звісно, це не вирішення проблеми, але може суттєво допомогти під час усієї процедури оскарження.
Порядок ведення ЄРПН оновлять через введення кваліфікованого ЕП
22 липня ДФСУ розробила та оприлюднила проект постанови КМУ (завантажити), яким вносяться зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Таким чином податківці приводять Порядок №1246 у відповідність до Закону від 05.10.2017 р. №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Що це за Закон та які нововведення були ним запроваджені з 7 листопада 2018 року – читайте тут.
Зокрема, проектом постанови передбачено заміну слів «електронний цифровий підпис» на слова «кваліфікований електронний підпис» та «Про електронний цифровий підпис» на «Про електронні довірчі послуги».
Складання декількох ПН на одну суму передоплати не допускається!
У консультації від 12.07.2019 р. №3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначили, що складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів (послуг) однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.
Таким чином, покупець не має підстав для віднесення до ПК сум ПДВ, зазначених в ПН, складених на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару у разі здійснення підприємством попередньої оплати даного товару однією сумою.
Критерії блокування ПН та РК продовжують діяти
25 червня ми розповідали про опублікування судового рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 05.06.2019 р. №826/12108/18. Висновки суду були такі:
- критерії ризиковості, затверджені листом ДФС, не можна вважати законодавством;
- існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації ПН та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної;
- п. 10 Порядку №117 підлягає визнанню протиправним та нечинним.
Відповідно до ст. 295 КАСУ ДФС мала право подати апеляцію з дня вручення повного тексту судового рішення протягом 30 к.дн. Податківці це зробили тільки 18 липня. Вони подали апеляцію до Шостого апеляційного суду м. Києва. 19 липня ця інформація з'явилася на сайті Судової влади України. Тож визнані Окружним судом протиправними критерії блокування ПН/РК та порядок роботи комісії ДФС продовжують діяти.
Тепер чекаємо на рішення Шостого апеляційного суду м. Києва. Про його появу повідомимо окремо.
Поповнюєте рахунок в СЕА ПДВ: як заповнити платіжне доручення?
У підкатегорії 101.17 «ЗІР» податківці зауважили, що при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ необхідно заповнювати:
- у полі «Отримувач» – назву платника;
- у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» – «899998»;
- у полі «№рахунка» – номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі №4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад, «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»