Це – п’ятий з початку року (і тридцять шостий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток.
З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, і нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- проінформуємо про плани податківців змінити форму декларації з податку на прибуток;
- нагадаємо, які зміни відбулися у трансфертному ціноутворенні у 2019 році;
- поговоримо про податкові наслідки поліпшення орендованого майна;
- визначимося, який комплект фінзвітності слід додавати до декларації з податку на прибуток у разі її складання за МСФЗ;
- з’ясуємо, за яких умов операції з нерезидентами визнаються контрольованими;
- дізнаємося, за яких умов можна використовувати прискорений метод для нарахування податкової амортизації.
Гарного вам читання!
***
Декларація з податку на прибуток знову зміниться
5 березня ДФСУ на своєму веб-сайті оприлюднила проект наказу Мінфіну (завантажити), яким пропонується затвердити зміни до форми декларації з податку на прибуток.
Весь перелік змін до декларації можна переглянути тут (завантажити)>>
Основною метою підготовки цього проекту є приведення форми декларації у відповідність із чинними положеннями ПКУ та постанови КМУ від 31.10.2018 р. №891.
З огляду на це, вносяться зміни до окремих додатків декларації:
- додаток ПН – щодо заповнення відомостей про нерезидента;
- додаток ВП – щодо можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень підпункту «б» п. 50.1 ПКУ.
Зверніть увагу! Форма декларації доповнюється додатком ПП (завантажити). В ньому будуть відображатися суми податку на прибуток, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Цей додаток набере чинності з 2020 року.
Фінзвітність за МСФЗ: який комплект чекає ДФС?
Дніпропетровські податківці вказали, що загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено МСБО 1.
Згідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінзвітності повинен містити такі складові:
- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;
- звіт про зміни у власному капіталі за період;
- звіт про рух грошових коштів за період;
- примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;
- порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду;
- звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.
А от звіт про управління та звіт про платежі на користь держави не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів разом з декларацією з податку на прибуток законодавством не визначено.
Які зміни відбулися у трансфертному ціноутворенні у 2019 році?
По-перше, пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарських розрахунків між нерезидентом та його постійним представництвом.
По-друге, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення.
По-третє, передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових років та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.
І ще. ДФС надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції. Про це ми зазначали ось тут.
Здійснили поліпшення орендованого майна: які наслідки з податку на прибуток?
Тернопільські податківці вказали, що витрати на поліпшення орендованих основних засобів у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абз. 2 п. 138.1 та абз. 2 п. 138.2 ПКУ мають збільшити фінансовий результат на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до П(С)БО та зменшити фінансовий результат на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
За яких умов операції з нерезидентами визнаються контрольованими?
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ госпоперації визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких госпоперацій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
А от госпоперації, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких госпоперацій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Про це ми вказували ось тут.
І наостанок – одне роз’яснення від ДФС
Щодо застосування прискореної амортизації читайте тут («Платник податку має право застосувати у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) незалежно від строку корисного використання таких основних засобів з метою амортизації у бухгалтерському обліку, за умови, що виконуються вимоги, передбачені п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Крім того, платником податку за його власним рішенням може застосовуватись зазначений метод амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації 2 роки до окремих об’єктів основних засобів четвертої групи з дотриманням вимог п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ»).
***
Наразі це все.
Ще більше новин на тему податку на прибуток ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»