Це – шістнадцятий з початку року (і сорок сьомий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток.
З моменту написання попередньої розсилки минув майже місяць, тож нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- розкажемо про затвердження нової узагальнюючої податкової консультації щодо ТЦУ;
- наголосимо, що збиткові платники податку на прибуток знаходяться під особливим контролем ДПС;
- нагадаємо, що «малодохідники» не подають додаток АМ до декларації з прибутку;
- дізнаємося, що нас чекає нового в оподаткуванні податком на прибуток у 2020 році у разі прийняття законопроекта №1210;
- з’ясуємо, які наслідки чекають платника податку на прибуток у разі надання безоплатних послуг «єдиннику»;
- поговоримо про помилки, які виявлено ДФС за результатами звітування з прибутку за І півріччя;
- проінформуємо про появу нового законопроекту щодо податку на виведений капітал.
Гарного Вам читання!
***
Мінфін затвердив нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо ТЦУ
Наказом від 16.08.2019 р. №345 Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.
Документ надає відповіді на два питання:
- Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати Звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?
- Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?
Відповіді на ці питання читайте у нашій новині ось тут.
Збиткові платники податку на прибуток – під особливим контролем ДФС
За підсумками першого півріччя цього року 398 платників Офісу великих платників (а це 26,6% від загальної кількості платників податку на прибуток) знаходяться у стані збитковості.
Збитки, що ними задекларовані, сягають 705,2 млрд грн. 389,4 млрд грн з них або 55,2% від всіх збитків по Офісу припадає на банківський сектор.
Але є чимало й інших галузей, з яких можна скласти антирейтинг збитковості за перше півріччя: виробництво хімпродукції (підприємства дали 72,4 млрд грн збитків), металургія (35,5 млрд), оптова торгівля (27,4 млрд), інформаційна та телекомунікаційна галузь (23 млрд).
Характерно, що значна кількість компаній не тільки демонструють збитки, що обчислюються десятками мільярдів грн, а й вперто їх нарощують, продовжуючи при цьому активно працювати: виробляти продукцію, торгувати, надавати послуги тощо.
Які помилки виявлено за результатами звітування з прибутку за І півріччя?
Податківці з Офісу великих платників навели чотири головні помилки. А саме:
- Всупереч п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією не подали квартальну фінансову звітність (з урахуванням вимог ст. 137 цього Кодексу).
- Показники, що відображені в рядку 1 декларації та в рядку 2, не відповідають показникам, відображеним у фінансовій звітності (Звіт про фінансові результати ф. №2).
- Неправильно перенесено збитки минулих періодів до р.3.2.4 додатку РІ (Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
- Відображення показників за 1 півріччя 2019 року без врахування даних попереднього звітного періоду (1 кварталу 2019 року).
«Малодохідники» не подають додаток АМ до декларації з прибутку
Одеські податківці нагадали, що у Додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до пп. 138.3 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.
Тож якщо платник податку – «малодохідник» прийняв рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування, то додаток АМ не подається.
Надали безоплатно послуги «єдиннику»: які наслідки з податку на прибуток?
Запорізькі податківці навели норми пп. 140.5.10 ПКУ та наголосили, що до безповоротно наданої фіндопомоги також відноситься сума безоплатно наданих послуг.
Тож якщо отримувачем такої безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.
Податок на виведений капітал планують запровадити з 2021 року
29 серпня на сайті ВРУ було зареєстровано законопроект №1185 щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон. Його автором є Н. Южаніна та ще 13 народних депутатів.
Згідно з пояснювальною запискою, передбачається замінити з 1 січня 2021 року податок на прибуток податком на виведений капітал.
Ставки податку пропонують ввести в таких розмірах:
- 15% – до операцій з виведення капіталу;
- 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
- 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам.
Про це докладніше ми писали тут.
І наостанок – аналітика від редакції
Які новації нам приготував законопроект №1210 щодо податку на прибуток? Чи зміниться об’єкт оподаткування? Що буде з податковими різницями? Про це читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»