Це – вже двадцятий з початку року (і сімдесят четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- наведемо особливості заповнення додатку ВП до декларації з прибутку з метою виправлення помилок;
- наголосимо, що Рада попередньо підтримала відтермінування деяких норм Закону №466;
- визначимося, чи потрібно коригувати на суму штрафу фінрезультат у разі коригування раніше задекларованого податку на прибуток;
- розповімо, як довести ділову мету у разі відносин з нерезидентами;
- роз’яснимо, як оподатковувати виплату процентів нерезиденту.
Гарного вам читання!
***
Особливості заповнення додатку ВП до декларації з прибутку з метою виправлення помилок
Податківці з Офісу великих платників наголосили, що при виправленні помилок, яке здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки – в додатку ВП до декларації необхідно:
- відобразити правильні показники за податковий період, який уточнюєте;
- порівняти їх з відповідними рядками декларації, яку уточнюєте;
- визначити суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, пеню та суму штрафу.
Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» декларації (рядки 26-29, 31-33).
У випадку подання уточнюючої декларації, у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення. Додаток ВП до декларації не заповнюється.
Рада попередньо підтримала відтермінування деяких норм Закону №466
З листопада Верховною Радою прийнято за основу проєкт Закону №4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
Метою законопроєкту є «впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування; визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, а також надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування (з урахуванням обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням у світі COVID-19)».
Відкоригували декларацію з прибутку та збільшили суму податку: чи коригувати фінрезультат на суму штрафу?
Запорізькі податківці зауважили, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (п. 50.1 ПКУ):
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.
Визнані штрафи та пеня включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»).
Суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
На суму таких штрафів та пені податкова різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.
Здійснюєте операції з нерезидентами: як довести наявність ділової мети?
Податківці у підкатегорії 102.12 «ЗІР» зауважили, що при здійсненні операцій з нерезидентами після 22.05.2020 р., незалежно від дати укладення відповідного договору, які не мають ділової мети, фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до пп. 140.5.15 ПКУ на суму витрат, понесених платником податків.
Тобто відповідне коригування застосовується, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року.
При цьому доказовою базою для підтвердження розумної економічної причини (ділової мети) операцій з нерезидентами, зокрема, є договір та будь-які інші документи, що надають інформацію щодо всіх обставин та умов проведення операції, чинники, які вплинули на ціну товару (робіт, послуг) (копії контрактів, документи про проведені розрахунки, митні декларації, інші первинні документи), опис умов, за яких були здійснені такі операції, та їх мотивів. Про це ми писали тут.
Як оподатковувати виплату процентів нерезиденту: роз’яснює Мінфін
Мінфін надав роз’яснення ДПС щодо правил оподаткування процентів за позикою від нерезидентів залежно від дати. А саме, якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам:
- після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачуються резидентами за користування такою позикою або фінансовим кредитом, згідно з пп. 141.4.11 та п. 47 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ відповідно оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених пп. 141.4.11 ПКУ;
- до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитом) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, звільняються від оподаткування відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при дотриманні умов, визначених пп. «б» і «в» пп. 141.4.11 ПКУ.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
