Це – вже восьмий (і п’ятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- поговоримо про прийняття закону щодо збільшення ставки експортного мита на відходи та брухт чорних металів;
- розкажемо про затвердження нових назв продуктів, які підлягають держконтролю на митниці;
- визначимося, якими є строки давності для ЗЕД-договорів;
- дізнаємося, як Уряд планує спростити проведення митних процедур;
- визначимося з долею податкового кредиту з ПДВ у разі отримання імпортованого товару від нерезидента безкоштовно;
- …а також з тим, які наслідки виникають у платника податку на прибутку у разі отримання валютного кредиту від нерезидента.
Гарного вам читання!
***
ВР збільшила ставки експортного мита на відходи та брухт чорних металів
17 травня Верховна Рада прийняла законопроект №8226 «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».
За ним тимчасово, терміном на 3 роки, продовжено дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів; при цьому його ставки підвищено з 30 Євро/т до 42 Євро/т. Таке підвищення пов’язане зі збільшенням вартості цієї сировини на зовнішніх ринках та відповідно втратою «обмежуючого» ефекту мита.
Назви продуктів, які підлягають держконтролю на митниці, ототожнили з назвами УКТ ЗЕД
Мінагрополітики наказом від 26.03.2018 р. №159 (набрав чинності 18 травня 2018 р.) затвердило Перелік продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах. Ознайомитися з переліком можна тут.
Зокрема, встановлено, що інтерпретація назви груп товарів, включених до цього Переліку, здійснюється відповідно до Закону «Про Митний тариф України».
Строки давності для договорів ЗЕД
Наразі загальна позовна давність за договірними відносинами встановлюється тривалістю у три роки. Але окрема позовна давність за договорами ЗЕД встановлюється Конвенцією ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, датованою ще 1974 роком. Згідно зі ст. 8 Конвенції строк позовної давності становить чотири роки.
Тобто суб’єкт господарювання може застосовувати до заборгованості, що виникла за ЗЕД договором купівлі-продажу товарів, термін позовної давності у 4 роки. Але такий строк можна встановлювати за умови, що сторони договору належать до країн - учасниць Конвенції та умови договору передбачають застосування норм Конвенції. Тож все буде залежати від оформлення договору ЗЕД та від країни нерезидента.
Про це детальніше читайте у нашому коментарі до індивідуальної податкової консультації від 29.05.2018 р. №2362/6/99-99-14-03-03-15/ІПК.
Уряд ухвалив рішення щодо впровадження «єдиного вікна» на кордоні для спрощення митних процедур
6 червня Уряд ухвалив законопроект від Мінекономрозвитку. Ним передбачається:
- всі дозвільні та супроводжуючі документи у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформлювати в електронній формі з відображенням у «єдиному вікні» на сайті Державної фіскальної служби,
- встановити вичерпний перелік випадків, коли ці документи можуть подаватися в паперовому вигляді (якщо такий формат установлено міжнародними договорами України або вимогами країни ввезення товарів; у випадку тимчасової перерви в роботі системи інформаційного обміну; при здійсненні декларування товарів у порядку, встановленому для громадян та при переміщенні товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях).
Мінекономрозвитку також пропонує всі дозвільні та супроводжуючі документи у сфері ЗЕД оформляти в електронній формі з відображенням у «єдиному вікні» на сайті ДФС та на сайті органу влади, що їх видав.
Імпортований товар надається нерезидентом безоплатно — чи є право на ПК з ПДВ?
Сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у тому числі у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації. При цьому факт неоплати за отриманий товар постачальнику-нерезиденту на право користування податковим кредитом в цій ситуації не впливає.
Саме тому за безоплатним імпортом товару податковий кредит з ПДВ визнається та у подальшому не коригується.
Про це ми розповідали у своїй новині ось тут.
Валютний кредит від нерезидента: які наслідки у платника податку на прибуток
При отриманні кредиту від нерезидента будуть виникати курсові різниці, як за його основною сумою, так й за процентами за ним. За П(С)БО 21 курсові різниці мають відображатися у складі витрат (від’ємні) чи доходів (позитивні).
Відповідно ці суми впливатимуть на визначення фінрезультату.
До того ж курсові різниці впливають на трансфертне ціноутворення в резидента. Податківці у своїй ІПК від 29.05.2018 р. №2355/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зробили такий висновок:
- дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (150 млн грн) платника податків;
- такий дохід не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (10 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
Про це ми пишемо у своєму коментарі.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»