Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це – вже четвертий (і перший в цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічної діяльності.
Цього разу ми:
- розповімо про нову процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 та про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот на 2018 рік;
- дізнаємось, як Нацбанк спростив для бізнесу умови продажу іноземної валюти;
- поговоримо про затвердження нового переліку держав, операцій з резидентами яких є контрольованими;
- проконсультуємо, як відображати в обліку вартість сертифікації імпортованих товарів та як повернути нерезиденту зворотню тару;
- згадаємо про встановлення нового розміру облікової ставки НБУ;
- і, наостанок, наведемо позицію податківців з приводу подактових наслідків повернення експортнованого товару покупцем-нерезидентом.
Гарного вам читання!
***
Як отримати сертифікат з перевезення товару EUR.1 за новим порядком
З 23 січня 2018 року набрали чинності нові правила видачи сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2017 р. №950. Про них ми писали тут.
Але фактично сертифікати почали видаватися за новими правилами тільки з 24 січня. Для отримання сертифіката EUR.1 експортер або його уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, заповнену заяву разом з декларацією, що підтверджує преференційне походження товарів з України.
З рекомендаціями від ДФС щодо її заповнення можна ознайомитися тут.
Спрощено умови продажу іноземної валюти для бізнесу
Нацбанк затвердив відповідні зміни Постановою від 25.01.2018 №7:
- По-перше, чітко визначено право клієнта подавати заяву про продаж іноземної валюти до будь-якого уповноваженого банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного рахунку в інвалюті, відкритого в цьому банку);
- По-друге, встановлено, що при перерахуванні коштів для продажу клієнтом з іншого уповноваженого банку продаж цієї валюти здійснюється у п’ятиденний строк з дня зарахування таких коштів на кореспондентський рахунок уповноваженого банку.
Постанова №7 набрала чинності з 27 січня 2018 року; ми писали про це у нашій новині.
Затверджено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсяги квот на 2018 рік
Згаданий перелік було затверджено постановою КМУ від 20.12.2017 р. №1018. Цією постановою також було встановлено граничну різницю фактичного значення вартості для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та операції з експорту (імпорту) яких підлягають ліцензуванню. У 2018 році її розмір не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.
Звертаємо увагу: Не використані у 2017 році суб’єктами підприємницької діяльності ліцензії на експорт та імпорт товарів дійсні до 1 березня 2018 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
Про це все читайте у нашій новині.
А ще з 1 січня 2018 року змінено ставки єдиного збору при перетині кордону. Про це – тут.
З 26 січня – нова облікова ставка НБУ 16%
Новий розмір облікової ставки було затверджено Рішенням НБУ від 25.01.2018 р. №43-рш.
Як пояснюють у Нацбанку, більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року.
Нагадуємо, що востаннє облікова ставка змінювалась у грудні 2017 року. Тоді її було збільшено з 13,5% до 14,5%. А наступне засідання Правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 01 березня 2018 року.
Розміри облікових ставок за попередні періоди можна подивитися в нашому довіднику.
З 1 січня діє новий перелік держав, операцій з резидентами яких є контрольованими
Кабмін постановою від 27.12.2017 р. №1045 затвердив відповідний перелік. Він почав діяти з 1 січня 2018 року й до нього увійшли 85 держав (територій).
У порівнянні з попереднім переліком, до нового додалися такі країни як Гваделупа, Гватемала, Французька Гвіана, Співдружність Домінікани, Домініканська Республіка, Естонія, Іран, Куба, Лаос, Латвія, Ліван, Маврикій, Мальта, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузія і Угорщина.
Про це читайте у повідомленні Мінфіну.
Відображаємо в бухобліку витрати на сертифікацію імпортованого товару
Бухоблік цих витрат має проводитися на підставі П(С)БО 16 та буде залежити від правил сертифікації. Зокрема:
- якщо відбувається сертифікація тільки окремої партії товару, на яку буде поширена така сертифікація, то такі витрати можна відображати у складі собівартості такого товару;
- якщо відбувається сертифікація певного виду товару, то такі витрати відносяться до складу витрат на збут.
Про все це ми пишемо у своїй консультації (для передплатників).
Як нараховувати ПДВ при отриманні авансу за послуги в інвалюті від нерезидента
Податківці у підкатегорії 101.06 «ЗІР» роз’яснили, що у такому разі нараховувати ПЗ з ПДВ за датою надходження суми авансу:
- в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України;
- в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.
Тобто ПЗ з ПДВ слід буде визнавати саме за датами надходження коштів на поточний рахунок резидента.
Наостанок – дві аналітики від редакції і роз’яснення від ДФС
Як оформити договір застави щодо тари? Як відображати в обліку надану зворотну тару? В якому митному режимі повертати її нерезиденту? Чи потрібно при цьому складати податкову накладну?
Відповіді на ці питання знайдете у нашій аналітиці (для передплатників).
Операції з якими нерезидентами вважаються контрольованими в 2018 році? Який вартісний критерій для визнання операції контрольованою діє у 2018 році? Що змінилося у запитах від податківців для отримання інформації про контрольовані операції? Яка відповідальнівсть передбачена за порушення правил звітування та надання інформації про контрольвані операції?
Про це ми розповідали в іншій своїй аналітиці.
Позицію ДФС щодо порядку формування податкового кредиту у разі ввезення товарів у митному режимі реімпорту за умови подальшої реалізації таких товарів за межи митної території України (експорт) читайте тут («платник податків при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ у митному режимі реімпорту включає суму ПДВ, сплачену під час розмитнення таких товарів та при придбанні послуг, пов’язаних зі зберіганням ввезених товарів та з їх передпродажною підготовкою, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Оскільки, як вказано у зверненні платника ввезені у митному режимі реімпорту товари в подальшому будуть використані в оподатковуваних операціях (експорту), норми пункту 198.5 ПКУ стосовно нарахування податкових зобов’язань не застосовуються, податковий кредит та податкові зобов’язання визначаються у загальновстановленому порядку»).
А наш коментар до цієї індивідуальної консультації можна ви знайдете за посиланням.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
