Це – вже десятий (і сьомий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- розповімо, чи можна припинити зобов’язання за ЗЕД-операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;
- поговоримо, як буде відбуватися контроль за експортними/ імпортними операціями у разі ліквідації обслуговуючого банку;
- визначимося, які особливості має експорт підакцизних товарів;
- з’ясуємо, які наслідки з ПДВ виникають у разі повернення нерезиденту бракованого товару;
- зазначимо, як повернути зайво утримані та сплачені до бюджету податки з нерезидента;
- …а також проінформуємо про затвердження нових форм документів на ввезення деяких товарів через кордон.
Гарного вам читання!
***
Уряд затвердив нові форми документів на ввезення деяких товарів через кордон
Кабмін постановою від 18.07.2018 р. №570 затвердив форми загального ветеринарного документа на ввезення та загального документа на ввезення.
Прийняття рішення, на думку Уряду, дозволить посилити контроль за переміщенням через державний кордон України харчових продуктів, а також зменшити обсяги контрабандного ввезення (пересилання) на митну територію України товарів продовольчої групи та забезпечити належні умови для здійснення передбачених законодавством видів контролю.
Повернення товару (браку) нерезиденту: ПДВ-наслідки
При імпорті товару та сплаті ПДВ у платника-імпортера виникло право на податковий кредит. У разі необхідності повернути нерезиденту раніше імпортований товар його слід вивозити у режимі реекспорту. За нормами ПКУ реекспорт звільнено від оподаткування ПДВ. Саме тому резидент-покупець за такою операцією має нарахувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Відповідно йому доведеться, крім митної декларації, скласти ще дві податкові накладні:
- одну – на операцію з реекспорту (датою оформлення митної декларації) із зазначенням норми ПКУ, за якою вона звільнена від оподаткування ПДВ;
- другу – для нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ на вартість придбання вивезених товарів. До такої вартості застосовується ставка ПДВ 20%.
Про це докладніше читайте у нашій аналітиці.
Чи можна припинити зобов’язання за ЗЕД-операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?
Податківці з «Вісника. Офіційно про податки» вказали, що припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється п. 1.11 розділу 1 Інструкції №136.
Відповідно до цього пункту експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями.
При цьому мають дотримуватися такі умови:
- вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість стосовно іншого (кожна зі сторін одночасно є як боржником, так і кредитором);
- вимоги повинні бути однорідними (тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим).
З огляду на це, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим. Це призведе до порушення вимог законодавства.
Ліквідується банк, на контролі в якого ЗЕД-операція. Як відбувається зняття з контролю?
Податківці з Офісу великих платників повідомили, що з 27.07.2018 року набрала чинності постанова НБУ від 24.07.2018 р. №86. За нею додатковою підставою для зняття з контролю:
- експортної операції, крім зарахування виручки, є повідомлення інших банків/ліквідаторів банків/юросіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, про зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента у таких банках та повідомлення таких банків про надходження реєстру МД за цією операцією резидента;
- імпортної операції, крім реєстру МД, може бути повідомлення інших банків/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, яким митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру.
Про це та про те, що буде зазначатися у таких повідомленнях ми зазначали тут.
Утримали з нерезидента зайві податки: алгоритм їх повернення з бюджету від ДФСУ
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 20.07.2018 р. №3215/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначили, що надміру утримані кошти можуть бути повернені як за заявою резидента, так і нерезидента. Але повернення цих коштів відбувається лише особі, яка виплачувала такий дохід та сплачувала податок.
В яких випадках до ДФС має звернутися саме резидент з метою повернення зайво сплачених податків, а в яких – нерезидент, ми пишемо тут.
Наостанок – аналітика від редакції (для передплатників)
Як нараховувати акцизний податок та ПДВ у разі експорту підакцизних товарів? Що буде датою визнання податкових зобов’язань з цих податків у такому разі?
Про це читайте наш коментар до ІПК від 26.07.2018 р. №3274/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»