Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це – вже тринадцятий (і десятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності.
У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- з'ясуємо, операції з якими резидентами Німеччини є контрольованими;
- розповімо, як класифікувати операції з резидентами Латвії у 2018 році;
- визначимо, яку інформацію про товар можуть запросити митники;
- з'ясуємо деталі визначення кодів УКТ ЗЕД для імпортованих товарів;
- розповімо про долю ПДВ у разі списання ЗЕД-заборгованості;
- нагадаємо, що граничний строк розрахунків за ЗЕД-договором не переноситься.
Гарного вам читання!
***
Операції з резидентами Німеччини: коли вони є контрольованими?
В індивідуальній консультації від 30.10.2018 р. №4627/ІПК/04-36-12-48-11 дніпропетровські податківці розповіли про операції з резидентами Німеччини.
Зокрема, організаційно-правова форма GmbH & Co.KG резидента Федеративної Республіки Німеччина не підпадає під контроль з метою коригування прибутку, адже операції з такими контрагентами не є контрольованими. Такі резиденти Німеччини повинні бути непов'язаними особами та/або операції з ними не повинні здійснюватися через комісіонерів-нерезидентів.
При цьому, оскільки до Переліку №480 не включені резиденти Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, то за операціями з такими контрагентами платник податку на прибуток не коригує свій фінрезультат за нормами пп. 140.5.4 ПКУ.
Контрольовані операції з резидентами Латвії у 2018 році
В ІПК від 19.10.2018 р. №4482/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці вкотре зазначили правила визнання операцій з резидентами країн, виключених з Переліку у 2018 році, контрольованими (зокрема, з Латвією).
Так, у разі здійснення у період з 01.01.2018 р. по 06.03.2018 р. господарських операцій з резидентами Латвії, за певних умов вони визнаватимуться контрольованими – саме у цей період. А саме, якщо:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;
- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).
Податківці, як і раніше, вважають, що з 7 березня 2018 року операції з резидентами виключених країн не можуть вважатися контрольованими. Але цією ІПК слід користуватися з обережністю, адже вона призначена лише для того підприємства, яке її замовило.
Яку інформацію про товари можуть запросити митники?
Чернівецькі податківці навели норму ч. 22 ст. 356 МКУ. За нею з метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митники можуть затребувати з підприємств-виробників, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян:
- техніко–технологічну документацію про склад;
- фізико–хімічні властивості товарів;
- інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення.
Код УКТ ЗЕД імпортованого товару може відрізнятися від коду у митній декларації
Податківці в індивідуальній консультації від 25.10.2018 р. №4553/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадали, які реквізити податкової накладної є обов’язковими.
Для досвідчених платників ПДВ тут немає нічого нового. Але цікава думка податківців про те, що код імпортованого товару вказується в податковій накладній відповідно до коду, зазначеного в митній декларації, за якою здійснено його розмитнення, незалежно від зміни коду УКТ ЗЕД при митному оформленні наступних партій аналогічного товару.
Ми вважаємо, що це не так, і ці коди можуть відрізнятися. Детальніше про це читайте у нашому коментарі до зазначеної ІПК.
Кредиторську заборгованість за ЗЕД-договором списуємо, а ПК з ПДВ залишаємо
Дніпропетровські податківці нагадали, що при імпорті товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ на митниці, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.
Звертаємо увагу! Вичерпний перелік ситуацій, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначений у п. 192.1 ПКУ, і списання кредиторської заборгованості за ЗЕД-договором там не зазначено.
До того ж при списанні кредиторської заборгованості за ЗЕД-договором не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів. Тому й підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.
Граничний строк оплати за ЗЕД припадає на вихідний: сплатити треба напередодні
Дніпропетровські податківці навели норми законодавства щодо зовнішньоекономічної сфери діяльності. Але ними не встановлено порядку перенесення граничного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями у разі його припадання на вихідний або святковий день.
До того ж банки знімають з контролю експортні та імпортні операції за фактичною датою здійснення розрахунків. Тому у разі припадання граничного строку на вихідний або святковий день слід розрахуватися з контрагентом напередодні, аби не було штрафів.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
