Це – вже шістдесятий (шостий цього року та тринадцятий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за два останніх місяці. А саме:
- зʼясуємо, як треба з 11 серпня зазначати країну походження товару;
- визначимося, чи може комісіонер утримати комісійну винагороду з валютної виручки;
- нагадаємо, чи потрібно укладати письмові ЗЕД-договори при експорті послуг;
- розповімо, чи треба дотримуватися граничних строків розрахунків під час надання позики нерезиденту;
- дізнаємося, чи можна здійснювати імпорт без увезення товару на територію України.
Гарного вам читання!
***
Чи можна здійснювати імпорт без увезення товару на територію України?
Харківські податківці підкреслили, що чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.
Президент підтримав зміни до МКУ: як треба з 11 серпня зазначати країну походження товару?
9 серпня Президент підписав Закон №3261 про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність до Митного кодексу Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю.
10 серпня Закон було опубліковано у «Голосі України», а норми почали діяти з 11 числа.
Докладніше про це ми писали тут.
Чи може комісіонер утримати комісійну винагороду з валютної виручки?
Харківські податківці зауважили, що комісіонер-резидент не може отримати комісійну винагороду шляхом її утримання з валютної виручки, яка надійшла на його поточні валютні рахунки як оплата за експортовані товари та підлягає перерахуванню комітенту-резиденту.
Чи потрібно укладати письмові ЗЕД-договори при експорті послуг?
Законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір у письмовій формі при наданні СГ – резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет. Про це ми зазначали тут.
При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (у тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в е-вигляді, за надані послуги.
Резидент надає позики/кредити нерезидентам: чи треба йому дотримуватися граничних строків розрахунків?
Операції з надання резидентами позик, кредитів, поворотної фінансової допомоги нерезидентам не є операціями з експорту та імпорту товарів – поточними торговельними операціями. Тому на такі операції не поширюються вимоги Закону №2473 щодо дотримання граничних строків розрахунків. Про це ми писали тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
