Питання зовнішнього сумісництва ми уже розглядали нещодавно у статті "Зовнішнє сумісництво або у скількох роботодавців можна працювати одночасно". Власне під час написання цього матеріалу й було виявлено ряд запитань, які є неузгодженими на рівні законодавства:
1. Чи вважається праця за сумісництвом у 5-ти та більше роботодавців порушенням законодавства про працю?
2. Які можливі наслідки для працівників та роботодавців, якщо Держпраці отримає про інформацію щодо таких сумісників від ПФУ або з інших джерел?
3. Якого роботодавця перевірятимуть (за основним місцем роботи працівника чи за всіма), у випадку позапланової перевірки, спричиненої наданням інформації ПФУ до Держпраці?
4. Як роботодавцю убезпечити себе від сумісників-«ударників»? Оскільки, чинне законодавство не містить вимоги до роботодавця отримувати від працівників інформації про наявність в них інших місць роботи та кількості таких місць, та немає жодної відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи (лист Мінсоцполітики від 09.06.2017 №294/0/22-17/134).
Відповідь на наш запит Держпраці надала у листі від 05.10.2017 р. №9891/4/4.1-дп-17.
З огляду на зміст листа фахівці Держпраці відповіли на питання щодо кількості роботодавців та спробували відповісти на питання щодо своїх перевірок.
Кількість роботодавців
Держпраці вкотре підтвердила, що законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом.
Усе про зарплату і кадри –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Тож за сумісництвом можна працювати на одному, двох або більше підприємствах і на бажання працівника мати в трудовій книжці відповідний запис з кожного місця роботи, але одне місце роботи має бути основним.
При цьому Держпраці згадала про норму пункту 1 Положення №43. За нею сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Але саме Положення поширюється тільки на працівників держпідприємств.
З цього виходить, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.
Питання перевірок роботодавців
На питання перевірок роботодавців за зовнішнім сумісництвом та про наслідки праці за сумісництвом у 5-ти та більше роботодавців Держпраці відповіла дуже загально.
У відповіді на наш запит фахівці Держпраці вказали, що за повідомленням ПФУ вони проводять перевірки, встановлені пп. 6 п. 5 Порядку №295. Тобто за інформацією про:
- роботодавців, які нараховують зарплату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування зарплати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП та Закону "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30% і більше працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення працівників на 10% і більше.
На підставі цього переліку виходить, що без наявності інших можливих порушень перевірки з питань роботи працівників за сумісництвом у більше ніж 5-ти роботодавців не проводяться. Хоча ПФУ цю інформацію за Порядком №11-1 й надає Держпраці.