Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухоблік
Слід зауважити, якби підприємство придбало торговельну марку, тоді б воно обліковувало витрати на її придбання як нематеріальний актив із правом на щомісячне нарахування амортизації.
Однак у нашій ситуації підприємство створює власну торговельну марку. У такому разі всі витрати на її створення підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. На цьому наголошує не лише п. 9 П(С)БО 8, а й відповідні норми МСБО 38. Зокрема, в параграфах 63 та 64 МСБО 38 зазначено, що внутрішньо генеровані бренди не визнаються як нематеріальні активи, оскільки видатки на них не можна відокремити від витрат на розвиток бізнесу в цілому. Відповідно, якщо об’єкт, на який поширюється сфера застосування МСБО 38, не відповідає визначенню нематеріального активу, то видатки на його придбання або внутрішнє генерування визнаються як витрати в період їхнього понесення (параграф 10 МСБО 38).
Отже, всі витрати на розробку і реєстрацію торговельної марки підприємство відносить до витрат на збут і відображає в бухобліку на рахунку 93.
Податковий облік
Податок на прибуток. Як відомо, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають через коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Оскільки жодних різниць за витратами на розроблення і реєстрацію торговельної марки в ПКУ не передбачено, фінрезультат до оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухобліку. Відповідно, бухгалтерські витрати вплинуть на зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
ПДВ. Вхідний ПДВ за понесеними витратами на створення торговельної марки підприємство має право віднести до складу податкового кредиту за наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (п. 198.6, 201.10 ПКУ). За незначними витратами, де сума ПДВ становить не більше ніж 40 грн за один день, підставою для нарахування податкового кредиту слугує касовий чек (п. 201.11 ПКУ).
Водночас нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи придбані з ПДВ товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності підприємства протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснювало воно оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).
Крім того, підприємству не доведеться донараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ, оскільки підприємство планує використати торговельну марку в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарській діяльності.
***
Читайте також: Особливості реєстрації торгової марки
