Комендар до ІПК від 21.06.2019 р. №2846/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Амортизація ОЗ, отриманих за фінлізингом
Насамперед, всі можливі наслідки з коригування фін результату на податкові різниці стосуються тільки платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці.
Податківці у своїй ІПК зупинилися на ст. 138 ПКУ, якою визначено податкові різниці щодо амортизації необоротних активів встановлені. Зокрема:
- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації ОЗ або НМА відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (п. 138.1 ПКУ).
- фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
Але ніякого висновку щодо амортизації ОЗ, отриманих за фін лізингом, у ІПК не зроблено. Свого часу Винницькі податківці зауважували, оскільки особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди нормами Податкового кодексу у орендаря не передбачено, основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ.
Від себе додамо всі особливості ведення обліку таких ОЗ встановлено П(С)БО 14. За п. 7 П(С)БО 14 амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.
Періодом очікуваного використання об'єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів – строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об'єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено).
Метод нарахування амортизації об'єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Проте про обраний метод амортизації для таких ОЗ слід зазначити в наказу про облікову політику.
Згідно з П(С)БО 7 та П(С)БО 16 в залежності від напряму використання отриманого у фінлізинг об’єкта основних засобів суму нарахованої амортизації відображають на рахунках обліку витрат, виробництва або капітальних інвестицій (Д-т 15, 23, 91, 92, 93, 94 – К-т 131).
Оплата за фінлізинг
Податківці у ІПК зауважили, що ст. 140 ПКУ встановлені всі різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій. Під борговими зобов'язаннями відповідно до положень п. 140.1 ПКУ слід розуміти, зокрема, зобов'язання за договорами фінансового лізингу.
На її підставі виходить, що для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за зобов'язаннями за договорами фінансового лізингу (оренди), що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Тобто збільшити свій фінрезультат доведеться тільки лізингоотримувачу, який уклав договір фін лізингу з нерезидентом – пов’язаною особою. В інших випадках податкових різниць при сплаті лізингових платежі не виникає.
Декілька слів про бухоблік. За п. 5 П(С)БО 14 орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання (Д-т 152 К-т 531) за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов'язань на початок звітного періоду.
На кожну дату балансу частину довгострокової заборгованості, термін погашення якої припадає на наступні 12 місяців, переводять до складу поточної (Д-т 531 К-т 611).
Погашення заборгованості відображають записом Д-т 611 К-т 311.
Нараховані відсотки за договором фінлізингу будуть відображатися за проведенням: Д-т 952 К-т 684.
ПДВ
Операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ.
При цьому, відповідно до п. 187.6 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). Звісно податковий кредит можна буде визнавати тільки на підставі правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН ПН лізингоодержувачем.
А от нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є обєктом оподаткування ПДВ. Це передбачено пп. 196.1.2 ПКУ.
В деяких випадках лізингоотримувач сплачує аванс за придбання об'єкта фінансового лізингу. У такому випадку буде два алгоритма наслідків з ПДВ. А саме:
Варіант 1. У разі, якщо плата за авансування придбання об'єкта фінансового лізингу згідно з умовами договору фінансового лізингу включається до складу лізингового платежу, то така плата є складовою частиною операції з нарахування та сплати комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.2 ПКУ.
Варіант 2. У разі, якщо плата за авансування придбання об'єкта фінансового лізингу згідно з умовами договору фінансового лізингу не є складовою частиною лізингового платежу, то така плата розцінюється податківцями як оплата вартості послуг із авансування придбання об'єкта фінансового лізингу. Таким собі різновидом фінансових послуг.
Про це ми зазначали ось тут.