Новорічний корпоратив-2021: святкуємо обережно!

Перше питання, яке потрібно вирішити, це де та як буде проходити корпоратив.

Наразі переважна кількість областей України та Київ знаходяться у «жовтій» зоні карантину.

Для цієї зони діють такі обмеження щодо масових заходів та роботи закладів громадського харчування. Зокрема, забороняється:

• проведення всіх масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів;
• приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури;
• приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.

Але зазначені обмеження не застосовуються за умови наявності в усіх учасників (відвідувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу): 

• негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу);
• або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;
• або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини, який може бути застосовано протягом 30 (!) днів від дати введення дози;
• чи міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Особливість карантинного корпоративу: за чинними законодавчими вимогами  корпоративи в ресторанах «червоної» та «жовтої» зон можуть проводитися тільки у разі наявності у всіх працівників підприємства і персоналу, що обслуговує, документів про вакцинацію або тих, які їх замінюють.

Звісно, можна відсвяткувати й неофіційно: зібратися в офісі або в когось вдома. Але в такому випадку виникне проблема оформлення та списання витрат.

Документальне оформлення

Класичними документами для оформлення корпоративу є:

1. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про проведення корпоративу. У ньому слід зазначити мету, привід для свята та відповідальних за його організацію (наприклад, святкування Нового року та Різдва, підтримання корпоративного духу компанії; нагородження кращих працівників і мотивація для решти персоналу) (див. зразок).
2. План (програма) проведення свята. У якому слід зазначити, які заходи будуть проведені і хто їх контролюватиме.
3. Первинні документи, що підтвердять понесені витрати. Це можуть бути й акти наданих послуг у разі оренди приміщення для проведення свята або ресторану або залучення до проведення свята організацій чи ФОПів, для яких це є основним видом діяльності, товарні чеки на придбання подарунків для працівників. Якщо гроші на ці витрати видавали під звіт працівникам, то крім первинних документів, що підтвердять понесені витрати, має бути й авансовий звіт.

Всі первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, які наведено у ч. 2 ст. 9 Закону №996.

Окремо наголосимо на важливості правильного оформлення акту наданих послуг щодо організації та проведення новорічного корпоративу.

Він має містити конкретну інформацію щодо змісту наданих послуг. Він має бути максимально наближений до визначення операції, яку наведено в договорі між контрагентами. Якщо у договорі вказано розгорнуту суть операції, то її також слід вказати й в первинних документах (або ж домовитись про скорочену назву цих послуг із посиланням на документ, де вони докладно розшифровуються).

А ще там де свято, там, як правило, і алкогольні напої. І це вимагає окремого розгляду.

Купити алкоголь повнолітнім в Україні не проблема. Але ось як провести по обліку його використання? Чи не дорівняють це до продажу алкоголю? Чи не знадобиться на це (і дуже дорога) ліцензія?

Ліцензія на алкоголь

Податківці в «ЗІР» (підкатегорія консультації 113.03) зазначають, що  якщо юрособа придбаває алкогольні напої для власного споживання, а не для подальшої її реалізації (тобто є кінцевим споживачем), отримувати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями не потрібно.

Працює це роз’яснення і у разі проведення корпоративних заходів для співробітників та/або партнерів. Але факт проведення корпоративних заходів повинен мати документальне підтвердження та відображення у первинних документах.

Тобто використання алкоголю на самому святі (за призначенням) податківці реалізацією не вважають (хоча варто було б отримати на це ІПК, бо роз’яснення в «ЗІР» сили нормативного документа, звісно, не має і може змінитись). Адже використання такого алкоголю буде оформлено звичайним актом на списання (без персоніфікації тих, хто цей алкоголь вживав).

А ось якщо підприємство буде дарувати алкоголь працівникам чи  партнерам, то податківці наполягають - доведеться придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю!

Акцизний податок і алкоголь

Податківці в «ЗІР» (підкатегорія 114.02) говорять: якщо суб’єкт господарювання безоплатно розповсюджує підакцизні товари (алкогольні напої) під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується.

Проте у такого суб’єкта господарювання повинна бути наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Тобто списувати за актом алкоголь, випитий під час святкування, можна і без акцизу та ліцензії. А ось дарувати працівникам чи партнерам – тільки через отримання ліцензії та реєстрацію платником акцизного податку.

Податок на прибуток

Розділом III ПКУ не встановлено окремих податкових різниць щодо новорічних корпоративів. Це означає, що за наявності правильно оформлених первинних документів підприємства мають право визнавати витрати та не збільшувати потім на їх суму свій фінрезультат у разі застосування податкових різниць.

Якщо під час новорічного корпоративу будуть надаватися подарунки, то треба пам’ятати про таке. У випадку надання подарунків особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та платникам податку за ставкою 0% пп. 140.5.10 ПКУ вимагає збільшувати фінансовий результат на суму таких безоплатно наданих товарів.

Але якщо це подарунки фізособам, як бачимо, різниця не виникатиме!

Бухоблік

Почнемо з обліку витрат на проведення корпоративу. У бухобліку витрати на новорічний корпоратив краще відносити до складу інших операційних витрат 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Втім, дехто може спробувати визнати адміністративні витрати, але для цього потрібно буде довести зв'язок його проведення з витратами на організацію та управління підприємством. Звісно, річні збори засновників або трудового колективу у нічному клубі під танцювальну програму не проведеш, але якщо ми говоримо про власне приміщення (наприклад, конференц-зал або навіть банкетний зал) і не про нічний час, можливо все.

Проте, витрати на корпоратив є витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Звісно, для визнання витрат в обліку потрібні підтвердні документи.

ПДВ

Обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема не в господарській діяльності такого платника податку незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за винятком товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року).

Але у разі проведення новорічного корпоративу, як ми говорили вище, довести зв'язок з господарською діяльністю, можна тільки в окремих випадках – це проведення річних переговорів. Тож в багатьох випадках, в разі визнання негосподарських витрат (за дебетом субрахунку 949) доведеться нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Якщо під час переговорів передбачається дарувати подарунки партнерам та працівникам, то наслідки з ПДВ виникатимуть вже за іншими нормами ПКУ.  

Дарування належить до безоплатної передачі товарів іншій особі. Своєю чергою, така операція, відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, є постачанням товарів. А от постачання товарів (звісно, на митній території України) згідно з п. 185.1 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ. Але базою для нарахування ПДВ за  абз. 1 п. 188.1 ПКУ є договірна вартість, і в цьому випадку така вартість є нульовою. Проте за абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ не може бути нижчою від ціни придбання.  Тобто дарувальнику доведеться складати дві податкові накладні:

• одну на обдарованого із нульовою ціною
• другу на себе (з типом причини 15) на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання.

Зверніть увагу: податківці роз’яснюють, що за дотримання певних умов на етапі безоплатної передачі товарів ПЗ не нараховуються. Це стосується ситуації, коли вартість безоплатно переданих товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ. У такому випадку передача не розглядається як окрема операція з постачання, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.  Цю проблему та її документальне оформлення ми розглядали тут. Якщо вам такий варіант сподобається, можна скористатися цими роз’ясненнями. 

ПДФО, військовий збір, ЄСВ

Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Враховуючи вищевикладене, вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Наслідки з ПДФО у разі роздавання подарунків під час корпоративу можуть бути лише у разі персоніфікації осіб, яким надано подарунки. Доказом такої персоніфікації може бути відомість для їх видачі (якщо ті, хто отримав, в ній поставлять свій підпис). Тож підприємству доведеться визнати дохід запрошених фізосіб з урахуванням обмежень, встановлених пп. 165.1.39 ПКУ.

Наразі статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї МЗП (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2021 р. – це 1500 грн.

Якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то саме сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.

В переважній більшості випадків подарунок надається у негрошовій формі. А відповідно до пп. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де:

• К – коефіцієнт;
• Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування

Оскільки до таких подарунків застосовується ставка ПДФО 18%, то у 2021 р. «натуральний» коефіцієнт так й раніше становить 1,2195.

Сума перевищення понад 1500 грн підлягає оподаткуванню і військовим збором (1,5%). Проте з метою утримання військового збору вартість подарунку збільшувати на «натуральний» коефіцієнт не потрібно.

А для утримання військового збору цього збільшення робити не потрібно, адже за нормами п. 16-1.2 підр. 10 р. ХХ ПКУ об'єктами оподаткування ним є доходи, які оподатковуються ПДФО.

Вартість корпоративу не є персоніфікованим доходом, тож, порахувати базу нарахування ЄСВ неможливо.

Натомість подарунки, навіть якщо документально оформлено, хто саме і які отримав, входять до бази нарахування ЄСВ лише для працівників. Оскільки вона (ця база у вигляді зарплати) визначається відповідно до Інструкції №5. А в ній одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), належать до фонду додаткової зарплати (пп. 2.3.2 Інструкції №5).

Натомість на вартість  подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників ЄСВ не нараховується (п. 8 розділу ІІ Переліку №1170). Втім, роздачу новорічних подарунків працівникам для їх дітей ми розглядали в окремій статті. Її можна прочитати тут.

Приклад

Керівництво ТОВ «А» вирішило провести новорічний корпоратив, оформивши з рестораном договір на послуги з обслуговування бенкету та приготування страв (У вартість послуг входить не тільки обслуговування та оренда, а й вартість продуктів та напоїв).  Вартість послуг ресторану становила 90000 грн. Ресторан не є платником ПДВ