Мінфін наказом від 07.10.2022 р. №320 вніс зміни до Положення (стандарту) бухобліку 9 «Запаси».
Відповідно до п. 3 Наказу №320 він набере чинності з 1 січня 2023 року, але не раніше дня офіційного опублікування. На момент підготовки цієї статті наказ ще не опубліковано.
Наказ опубліковано в "Офіційному віснику" 18.11.2022 р., відповідно він набере чинності з 01.01.2023 р.
НП(С)БО 9 не поширюється на фінансові інструменти
У п. 3.2 НП(С)БО 9 зазначалося, що він не поширюється на фінансові активи. Але в цю норму Наказом №320 внесено зміни. Тепер НП(С)БО 9 не поширюється на фінансові інструменти.
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 13 фінансові інструменти у бухгалтерському обліку поділяються на:
- фінансові активи,
- фінансові зобов'язання,
- інструменти власного капіталу,
- похідні фінансові інструменти.
Тобто фінансові активи – це один з видів фінансових інструментів.
Таким чином, уточнено, що НП(С)БО 9 не поширюється на всі фінансові інструменти, а не тільки фінансові активи.
Це уточнююча зміна. Адже і раніше фінансові інструменти обліковувалися згідно з НП(С)БО 13, а не НП(С)БО 9.
Первісна вартість запасів
Наказ №320 доповнив НП(С)БО 9 новим терміном: «Первісна вартість — фактична собівартість запасів, визначена відповідно до цього Національного положення (стандарту)».
Тобто первісна вартість запасів і їхня фактична собівартість – це поняття синоніми.
Варіанти визначення первісної вартості (собівартості) залежно від способу надходження запасів на підприємство наведені у п. 8 – п. 13 НП(С)БО 9.
Наприклад, якщо запаси придбані за плату, їх первісна вартість складається зі сум, що сплачуються постачальнику тощо (див. п. 9 НП(С)БО 2). Така первісна вартість є в тому числі фактичною собівартістю.
Знижки, надані постачальником запасів
Наказ №320 доповнив п. 9 НП(С)БО 9 нормою, згідно з якою первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, до якої включаються суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем).
Тобто сума наданих знижок до первісної вартості запасів не включається.
Але вона і раніше не включалася до первісної вартості запасів. Логіка була така: до первісної вартості включаються суми, що сплачуються постачальнику. Але якщо постачальник надав знижку, на суму знижки оплата постачальнику буде меншою. Тому така оплата, вже очищена на суму знижки, включається до первісної вартості запасів.
Що таке подібні запаси?
У п. 13 НП(С)БО 9 зазначені особливості визначення первісної вартості запасів, придбаних у результаті обміну на подібні та на неподібні запаси.
Але що таке подібні запаси, НП(С)БО 9 не визначав.
Водночас згідно з п. 9 НП(С)БО 15 дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.
Окрім того, відповідно до п. 4 НП(С)БО 7 подібні (однорідні) об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Таким чином, аналогічно до НП(С)БО 15 та НП(С)БО 7 на практиці подібні запаси визначали як запаси, що одночасно відповідають таким двом ознакам:
- подібні за призначенням чи які мають однакове функціональне призначення;
- мають однакову справедливу вартість.
Наказ №320 доповнив п. 13 НП(С)БО 9 визначенням подібних запасів. Подібними вважаються запаси, що мають подібне призначення або умови використання.
Про однакову справедливу вартість вже не йдеться. Тому навіть якщо підприємство придбаває у результаті обміну запаси, які мають подібне призначення, але які мають різну справедливу вартість з переданими запасами, такі запаси будуть подібними.
Витрати на зберігання запасів
Про витрати на зберігання запасів у НП(С)БО 9 нічого не говорилося.
Але зі змісту п. 9 НП(С)БО 9, який встановлює елементи первісної вартості придбаних запасів, випливало, що такі витрати до первісної вартості не включаються. Адже згідно з цим пунктом, до первісної вартості запасів включаються витрати, пов’язані з придбанням запасів, доставкою до місця їх використання та доведення до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Як бачимо, тут немає витрат на зберігання.
Наказ №320 доповнив п. 14 НП(С)БО 9 нормою, згідно з якою не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені) витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні у виробничому процесі перед наступним етапом виробництва.
Отже, зараз у НП(С)БО 9 прямо зазначено, що витрати на зберігання запасів не включаються до первісної вартості запасів, а включаються до витрат звітного періоду. Крім витрат на зберігання під час використання запасів у виробничому процесі. По суті, це витрати на зберігання запасів у виробничих цехах, цехових складах тощо. Подібні витрати згідно з п. 15 НП(С)БО 16 включаються до загальновиробничих витрат.
Витрати на збут стали витратами на продаж
Витрати на збут не включалися до первісної вартості запасів (див. п. 14 НП(С)БО 9).
Але Наказ №320 витрати на збут замінив на витрати на продаж.
Так само чиста вартість реалізації визначалася за вирахуванням, серед іншого, витрат на збут (п. 26 НП(С)БО 9).
І тут «збут» замінили на «продаж».
На нашу думку, це косметична зміна.
Коли запаси можна відображати за чистою вартістю реалізації?
Згідно з п. 25 НП(С)БО 9 запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Наказ №320 доповнив цю норму.
Перегляд первісної вартості матеріалів та інших допоміжних матеріалів, що призначені для виробництва продукції, і її коригування до рівня чистої вартості реалізації не проводиться, якщо очікується, що готову продукцію, виготовлену з них, буде реалізовано не нижче собівартості. Матеріали відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо зниження ринкових цін на них призведе до того, що собівартість готової продукції перевищить чисту вартість реалізації.
Інформація у примітках до фінзвітності
Згідно зі змінами, у примітках слід буде відображати, серед іншого, інформацію про:
- суму запасів, визнаних витратами протягом періоду;
- суму часткового списання вартості запасів до чистої вартості їх реалізації, визнану витратами.
Форму Приміток до фінзвітності затверджено Наказом №302. У чинній на сьогодні формі Приміток немає інформації про суму запасів, визнаних витратами. Припускаємо, що до форми Приміток внесуть відповідні зміни.
А от сума часткового списання вартості запасів до чистої вартості їх реалізації, визнану витратами, у формі Приміток є. Це, по суті, сума уцінки, яка наводиться у графі 5 розділу VIII Приміток.
Субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати»
Згадку про цей субрахунок прибрали з прикладу 2 додатку до НП(С)БО 9. Натомість зазначили про окремий субрахунок, на якому ведеться облік транспортно-заготівельних витрат.
Тобто кожне підприємство визначає такий субрахунок самостійно.
Наприклад, у п. 5.5 Методрекомендацій №2 зазначено, що якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали»).
