Правила обліку підприємства з єдиним іноземним засновником

Іноземне підприємство

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ГКУ іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців чи іноземних юросіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

У ситуації, що розглядається, ТОВ є корпоративним підприємством, створеним за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземної юрособи. А тому з погляду ГКУ воно є іноземним підприємством.

Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються ГКУ (ст. 390 — 400) і Законом №93/96.

Код КОПФГ іноземного підприємства — «170».

Підприємство з іноземними інвестиціями

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону №93/96 підприємство з іноземними інвестиціями — підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс (ст. 1 Закону №93/96).

Таким чином, у ситуації, яка розглядається, ТОВ є підприємством з іноземними інвестиціями. І додаткової реєстрації не потрібно.

Виплата дивідендів

Про особливості виплати дивідендів юрособам-нерезидентам в іноземній валюті ми писали, приміром, у «ДК» №36/2021.

Під час виплати дивідендів за загальним правилом утримується авансовий внесок з податку на прибуток (див. п. 57.1-1 ПКУ). Але не сплачують авансовий внесок платники єдиного податку (див. пп. 57.1-1.2 ПКУ), а також особи, зазначені в пп. 57.1-1.3 ПКУ.

Під час виплати дивідендів сплачується податок на репатріацію в розмірі 15% від суми нарахованих дивідендів, за їх рахунок (п. «б» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ПКУ). Особливості розрахунку і сплати податку на репатріацію ми розглядали, приміром, у «ДК» №41/2020.

Але цей податок можна не утримувати, якщо є міжнародний договір між Україною та країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування, і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу та надав резидентові довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Докладніше про застосування цього правила можна прочитати, приміром, у «ДК» №42/2020 і №22/2021.

Бухгалтерський облік

Бухоблік підприємства з іноземними інвестиціями ведеться в загальному порядку. Але позаяк нерезидентові можуть виплачуватися дивіденди в іноземній валюті, то при обліку таких дивідендів потрібно додатково застосовувати норми НП(С)БО 21. У разі розрахунків в іноземній валюті можуть виникати курсові різниці.

Чи може ТОВ бути платником ЄП групи 3?

Згідно з нормами пп. 291.5.5 ПКУ, не можуть бути платником ЄП групи 3 суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25%.

Позаяк у ситуації, що розглядається, юроособі-нерезидентові належить більше ніж 25% часток в СК (зокрема, 100%) і така особа не є платником ЄП, ТОВ не може бути платником ЄП.

ТОВ і засновник-нерезидент — пов’язані особи

Підстава — норма пп. «а» пп. 14.1.159 ПКУ, де наведено такий критерій, як володіння корпоративними правами іншої юрособи у розмірі 25 і більше відсотків.

А в ситуації, що розглядається, маємо 100%.

Якщо ТОВ і засновник-нерезидент — пов’язані особи, то за певних умов операції між ними можуть бути контрольованими (див. пп. 39.2.1 ПКУ).

Причому операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими (див., приміром, лист Мінфіну від 26.09.2018 №11420-10-10/25191, «ДК» №41-42/2018, коментар «ДК»).

Думка податківців

<...> Оскільки жоден з методів [встановлення відповідності принципу «витягнутої руки»] не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

Враховуючи наведене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.

Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі, відмінній від грошової, то відповідно до вимог пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому ст. 39 Кодексу.

kyivobl.sfs.gov.ua

Отже, контрольовані операції можуть виникнути, якщо між ТОВ і засновником-нерезидентом будуть інші операції, наприклад придбання, продажу тощо. І обсяг таких операцій перевищить 10 млн грн за рік, за умови що річний дохід ТОВ перевищить 150 млн грн. У такому разі ТОВ підпадатиме під процедуру трансфертного ціноутворення. Докладніше про це читайте, приміром, у «ДК» №23/2021.

Чи є ще якісь специфічні особливості в діяльності ТОВ, що розглядається?

Ні, таких особливостей немає. Хіба що між ТОВ і засновником відбуватимуться окремі операції, приміром купівлі, придбання товарів тощо. Але тоді потрібно буде аналізувати кожну таку операцію.

Один нюанс. Згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 №11, у разі сплати податку на прибуток іноземним підприємством застосовується код доходу бюджету — 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів».

Тому іноземне підприємство має обирати рахунок у Держказначействі для сплати податку на прибуток з кодом класифікації доходів бюджету — 11020300.

Звітність ТОВ з єдиним учасником-нерезидентом

Звітність подається в загальному порядку, як і іншими юрособами. Специфічних нюансів немає.

Але є одна спеціальна статистична звітність. Відповідно до ст. 15 Закону №93/96, підприємства з іноземними інвестиціями подають статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій відповідно до законодавства.

Наказом Держстату від 22.06.2021 №124 затверджено форму №10-зез (квартальна) «Звіт про прямі іноземні інвестиції», яку складають і подають юрособи (резиденти), які одержали прямі інвестиції від нерезидентів, а також філії та постійні представництва нерезидентів в Україні. Звіт подається не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 

Але з 01.02.2023 втратили чинність Наказ №124 і затверджена ним форма. Натомість наказом Держстату від 26.05.2022 №108 затверджено нову форму №10-зез (квартальна) «Звіт підприємства з іноземними інвестиціями», яку слід подавати починаючи з першого кварталу 2023 року. Роз’яснення стосовно складання цієї форми затверджені наказом Держстату від 07.11.2022 №19.1.2-12/51-22.