• Посилання скопійовано

Особливості та облік страхування автомобілів: пам’ятка від редакції

Які види страхування передбачені для авто? Як списати витрати на страхування в бухгалтерському, податковому обліку? Розглянемо в цій статті

Особливості та облік страхування автомобілів: пам’ятка від редакції

Види страхування авто

Обов’язкові види страхування:

  • обов'язкове страхування цивільної відповідальності (ОСЦПВ, ще називають автоцивілкою);
  • міжнародне обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних автотранспортних засобів («Зелена картка»);
  • страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Добровільні види страхування:

  • добровільне страхування цивільної відповідальності;
  • страхування автомобіля від викрадення та збитків (КАСКО);
  • страхування від механічних та/або електричних поломок авто.

Скажемо кілька слів про особливості наведених вище видів страхування.

 

ОСЦПВ (так звана «автоцивілка»)

Цей вид обов’язкового страхування транспортних засобів врегульовано Законом №1961

Страхується цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Приклад 1. Підприємство володіє парком вантажівок для доставки товарів. Водій підприємства, керуючи вантажівкою, не впорався з керуванням і зіткнувся на перехресті з мотоциклістом. Внаслідок цієї аварії:

1. Мотоцикл зазнав серйозних пошкоджень.

2. Мотоцикліст отримав травми середньої тяжкості.

За загальним правилом, підприємство як власник вантажівки несе відповідальність за цю шкоду. Це означає, що підприємство зобов'язане:

1. Відшкодувати вартість ремонту або заміни пошкодженого мотоцикла.

2. Оплатити всі медичні витрати на лікування травм мотоцикліста.

3. Компенсувати мотоциклісту втрачений заробіток за час лікування.

Для захисту від таких ситуацій підприємство, як і всі власники транспортних засобів в Україні, має обов'язкову страховку ОСЦПВ для кожного свого транспортного засобу. 

У цьому випадку страхова компанія підприємства:

  • оцінить завдані збитки;
  • виплатить компенсацію за пошкоджений мотоцикл;
  • покриє витрати на лікування мотоцикліста;
  • відшкодує втрачений заробіток мотоцикліста.

Таким чином, система цивільно-правової відповідальності забезпечує:

1. захист постраждалих у ДТП, гарантуючи їм отримання компенсації;

2. захист власників транспортних засобів від значних фінансових втрат;

3. розподіл фінансових ризиків через механізм страхування.

 

Що таке «Зелена картка»?

Це таке саме страхування, як і ОСЦПВ, тільки при експлуатації транспортних засобів за межами території України. Регламентується як Законом №1961, так і міжнародними договорами.

 

Страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті

Особливості цього виду страхування встановлені Положенням №959. Раніше цей вид страхування визнавався обов’язковим на рівні Закону від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування», який втратив чинність з 1 січня 2024 року і на підставі якого було видане це положення. Тому нині діє тільки Положення №959.  

Страхують пасажирів, водіїв, інших працівників, які обслуговують перевезення пасажирів. Договір страхування укладає перевізник. Під час придбання квитків кожен пасажир у тому числі сплачує страховий платіж. Страхують на випадок:

  • загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;
  • одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;
  • тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

 

Добровільне страхування цивільної відповідальності

Поруч з обов’язковим страхуванням на транспорті існує і додаткове – добровільне. Здійснюється воно для збільшення страхової виплати. 

Тобто якщо звичайної автоцивілки не вистачить для покриття шкоди, з цим може допомогти добровільне страхування. 

 

Добровільне страхування КАСКО

Якщо ОСЦПВ покриває шкоду, завдану вашим транспортним засобом іншим особам, то КАСКО покриває шкоду, завдану вашому транспортному засобу.

КАСКО – добровільний вид страхування. Залежно від програм, КАСКО покриває такі страхові ризики:

  • збиток внаслідок ДТП;
  • викрадення транспортного засобу;
  • збиток внаслідок протиправних дій третіх осіб;
  • збиток внаслідок пожежі;
  • збитки внаслідок стихійних лих;
  • збитки внаслідок падіння предметів на транспортний засіб тощо.

Конкретні страхові випадки встановлюються договором страхування.

Приклад 2. Авто підприємства потрапляє у ДТП, у якому отримує значні пошкодження.

Якщо у підприємства на це авто є договір КАСКО, понесену внаслідок ДТП шкоду можна буде відшкодувати.

Дії підприємства згідно з договором КАСКО:

  • Повідомлення страхової компанії: після ДТП повідомляється страхова компанія про подію. Зазвичай це потрібно зробити впродовж 1-2 днів після інциденту.
  • Оцінка збитків: страхова компанія спрямовує експерта для огляду автомобіля та оцінки збитків. Експерт складає акт про пошкодження.
  • Подання документів: підприємство надає страховику всі необхідні документи (наприклад, протокол ДТП, водійські права, техпаспорт, страховий поліс тощо).
  • Розгляд справи страховиком: страхова компанія розглядає ситуацію та приймає рішення про відшкодування збитків. Зазвичай це триває від кількох днів до кількох тижнів.
  • Відшкодування збитків: страхова компанія виплачує підприємству компенсацію, яка покриває вартість ремонту автомобіля згідно з умовами договору КАСКО. Виплата може бути здійснена: грошовою компенсацією, яку підприємство отримає на власний банківський рахунок, або оплатою ремонту безпосередньо автосервісу, з яким у страхової компанії є договір.

Таким чином, якщо застраховане за КАСКО авто було пошкоджено у ДТП, то підприємство отримає відшкодування від страхової компанії, яке покриє витрати на ремонт авто.

 

Страхування від механічних та/або електричних поломок

За цим видом добровільного страхування страхують від збитків, пов’язаних з неможливістю використання транспортного засобу внаслідок поломок його деталей, вузлів, агрегатів. Зокрема, коштом такого страхового відшкодування ремонтують чи замінюють такі деталі.

Приклад 3. Підприємство уклало договір страхування на випадок поломки деталей, вузлів, агрегатів придбаного авто.

Через 2 роки після купівлі автомобіля виходить з ладу коробка передач через внутрішню механічну несправність. Ця поломка не пов'язана з ДТП чи неправильною експлуатацією. 

Підприємство доставляє автомобіль до авторизованого сервісного центру, де проводять діагностику та встановлюють причину поломки. 

Потім підприємство інформує страхову компанію про поломку та надає результати діагностики. 

Страхова компанія перевіряє, чи підпадає ця поломка під умови страхового договору. 

Після підтвердження страхового випадку страхова компанія узгоджує з сервісним центром обсяг робіт та вартість ремонту. 

Сервісний центр здійснює заміну коробки передач. 

Страхова компанія оплачує вартість ремонту безпосередньо сервісному центру або відшкодовує витрати власнику, якщо той заплатив за ремонт самостійно. 

Відремонтований автомобіль повертається власнику. 

Цей вид страхування може бути особливо корисний для власників автомобілів, термін гарантії яких закінчився, але які хочуть захиститися від витрат на дорогий ремонт у разі серйозних механічних чи електричних несправностей.

 

Господарські операції страхування

Господарські операції, пов’язані зі страхуванням:

  • сплата страхувальником (підприємством) страхових внесків страховику (страховій організації);
  • отримання страхового полісу;
  • настання страхового випадку і понесення підприємством у зв’язку із цим витрат (збитків);
  • складання страхового акта чи іншого подібного документа, яким визначається належна до виплати підприємству (страхувальнику) страховою компанією виплата;
  • отримання страхового відшкодування (страхової виплати).

Саме такі господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку і потребують з’ясування особливостей їх обліку і оподаткування.

 

Бухгалтерський облік

Страхові внески, отримання страхового поліса

Згідно з п. 15, 18, 19 НП(С)БО 16, до витрат підприємства в бухгалтерському обліку можуть бути віднесені витрати на страхування майна підприємства. Це стосується як обов'язкового, так і добровільного страхування.

Утім, часто страхові платежі сплачуються не щомісяця, а наперед, наприклад за рік, тому їх облік здійснюється відповідно до п. 8 НП(С)БО 16 – витрати визнаються шляхом систематичного розподілу їх вартості між відповідними звітними періодами. У такому разі, згідно з Інструкцією №291, страхові витрати визнаються витратами майбутніх періодів і їх облік здійснюється за рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів». З цього рахунку суми страхування списуються на відповідні рахунки витрат залежно від напряму використання автомобіля. Наприклад, якщо було проведено страхування транспортного засобу, що використовується з адміністративною метою, то витрати на страхування визнаватимуться частинами за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Для відображення розрахунків зі страхування зі страховими організаціями застосовується субрахунок 655 «За страхуванням майна», на якому за дебетом відображається сума перерахованої оплати за страхування, а за кредитом – факт отримання страхового поліса:

  • Дт 655 Кт 311 – сплата страхових внесків;
  • Дт 39, 91, 92, 93 Кт 655 – отримання страхового поліса.

Приклад 4. Підприємство сплатило страховий внесок 12 000 грн, придбавши страховий поліс КАСКО терміном на один рік, на легковий автомобіль, який використовується для адміністративних потреб.

Бухгалтерський облік за прикладом 1 наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Бухоблік страхових внесків


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Дт Кт
1 Оплата страхового внеску 655 311 12 000
2 Отримання полісу 39 655 12 000
3 Щомісячне відображення витрат 92 39 1 000

 

Облік збитків

Понесені збитки за ДТП та іншими негараздами на транспорті відображаються залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Наприклад, якщо автомобіль повністю зруйновано і він ліквідується:

  • Дт 131 Кт 105 – списується знос ліквідованого авто;
  • Дт 976 Кт 105 – списується залишкова вартість ліквідованого авто.

Отримані внаслідок ліквідації запчастини, деталі тощо, призначені для подальшого використання в діяльності підприємства, відображаються проведенням:

  • Дт 207, 209 тощо Кт 746 – за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (див. п. 2.12 Методрекомендацій №2).

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

Якщо підприємство має витрати на ремонт, вони включаються до складу тих витрат, на яких відображаються витрати з експлуатації відповідного авто.

Наприклад, якщо це автомобіль, що використовується в адміністративній діяльності, витрати на ремонт списують на рахунок 92. Про те, що витрати на ремонт включають до складу поточних витрат, а не капіталізують, зазначено в п. 15 НП(С)БО 7.

 

Складання страхового акта

В акті чи іншому подібному документі зазначається сума страхового відшкодування, яку отримає підприємство. Таким чином, вже на дату такого документа слід відобразити доходи від отриманого страхового відшкодування:

  • Дт 375 Кт 746.

 

Отримання страхового відшкодування

Сума страхового відшкодування, яка отримується на банківський рахунок підприємства, яке зазнало збитків:

  • Дт 311 Кт 375.

Якщо ремонт авто виконувала стороння організація (СТО), то сума страхового відшкодування може надходити безпосередньо СТО, минаючи страхувальника. У такому разі в обліку страхувальника будуть такі проведення:

  • Дт 91, 92, 93 тощо Кт 631 – отримані роботи з ремонту авто від сторонньої СТО;
  • Дт 631 Кт 375 – страхова компанія перерахувала кошти страхового відшкодування СТО як оплату за виконані роботи.

Приклад 5. Застраховане авто підприємства (платника ПДВ), яке використовується для адміністративних потреб, потрапило у ДТП і внаслідок цього підлягає ремонту. Складено страховий акт, за яким підприємству належить страхове відшкодування в розмірі 18 000 грн.

Варіант 1. Підприємство отримало страхове відшкодування на власний рахунок.

Варіант 2. Ремонт здійснила стороння СТО на суму 18 000 грн, у т.ч. ПДВ 3 000 грн. Страхове відшкодування страхова компанія перерахувала на рахунок СТО. Підприємство вирішило нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ щодо вартості ремонту, який оплачено страховою компанією, на суму 3 000 грн. Докладніше про цей аспект – нижче.

Бухгалтерський облік за прикладом 5 наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Бухоблік отримання страхового відшкодування


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Дт Кт
1 Складено страховий акт 375 746 18 000
Варіант 1. Отримання страхового відшкодування на рахунок
2 Отримано страхове відшкодування 311 375 18 000
Варіант 2. Страхове відшкодування отримала СТО
3 Отримано роботи з ремонту від СТО 92 631 15 000
4 Відображено ПК з ПДВ 641 631 3 000
5 Страхова компанія перерахувала страхове відшкодування на рахунок СТО в оплату виконаних робіт з ремонту 631 375 18 000
6 Нараховано ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ 92 641 3 000

 

Податок на прибуток

У зв’язку зі сплатою страхових платежів з понесенням витрат на ремонт, отриманням страхового відшкодування, оприбуткування запасів, отриманих від ліквідації авто (ОЗ), податкових різниць немає.

У разі ліквідації авто, якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, будуть «амортизаційні» різниці, встановлені ст. 138 ПКУ

  • на суму залишкової вартості за даними бухобліку списаного авто фінрезультат до оподаткування збільшується, а
  • на суму залишкової вартості, визначеної за податковими правилами, фінрезультат до оподаткування зменшується.

 

Податок на додану вартість

Страхові внески, отримання страхового відшкодування

Згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (п. 53 ч. 1 ст. 1 Закону №1909).

Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону №1909 страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону №1909).

Пунктом 66 ч. 1 ст. 1 Закону №1909 визначено, що страховик – фінансова установа або філія страховика – нерезидента, які мають право здійснювати діяльність зі страхування на території України.

З наведеного можна зробити висновок, що оскільки надання послуг зі страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то і виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).

Такий самий висновок робить і ДПС, відповідаючи на запитання у ЗІР (101.11): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати страхових платежів?».

Але є нюанси в ситуації, коли страхова компанія сплачує страхове відшкодування не безпосередньо страхувальнику, а організації, яка здійснює ремонт. На погляд податкової служби, який виражений у багатьох консультаціях, приміром, в ІПК №1667/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, підприємство, авто якого ремонтується, повинно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Причому виконавець робіт з ремонту складає ПН на підприємство, і останнє в загальному порядку відображає ПК. 

Обґрунтовує свій висновок податкова служба таким чином: ПДВ потрібно нарахувати, тому що платіж за ремонт зробило не підприємство, а страхова компанія.

Але такої підстави для нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ немає. ПДВ нараховується в разі, якщо придбані з ПДВ товари, послуги використовуються в негосподарській діяльності.

У ситуації, яку ми розглядаємо, такого немає. Підприємство отримало кошти від страхової компанії у власність. Але за договором ці кошти перераховуються виконавцю робіт. Тобто власність підприємства (кошти) перераховано виконавцю. Сума цих коштів включається до складу доходу підприємства. По суті, вартість ремонту оплачена належними підприємству коштами.

Але якщо підприємство не бажає зайвий раз сперечатися з податковою службою, воно може пристати на думку податкової служби і нарахувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Ті, хто не бажає цього робити, мають бути готові обстоювати власну правоту.

 

Понесення підприємством витрат у зв’язку з ремонтом чи ліквідацією авто

Якщо витрати з ПДВ і підприємство – платник ПДВ, то ПДВ відноситься до ПК у загальному порядку.

Якщо авто ліквідоване внаслідок ДТП, то ПДВ на ліквідований автомобіль (об’єкт ОЗ) не нараховується згідно з нормами абз. 2 п. 189.9 ПКУ. Проте потрібно мати документи, які підтверджують потрапляння авто у ДТП і його списання (довідка про ДТП, акт огляду транспортного засобу, акт списання ОЗ тощо).

 

Єдиний податок третьої групи

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Доходи, які не включаються до оподатковуваного доходу, наведені в п. 292.11 ПКУ. Але серед цих доходів немає страхового відшкодування.

З наведеного, на наш погляд, випливає, що отримане юрособою платником ЄП групи 3 страхове відшкодування включається до складу оподатковуваного доходу.

Таку саму думку ГУ ДПС у Запорізькій області читаємо тут.

ГУ ДПС у Львівській області – тут.

Водночас, на наш погляд, якщо страхувальником є юрособа – платник ЄП групи 3, її авто пошкоджене і ремонтує авто стороння СТО, то страховій компанії доречно не перерахувати кошти в оплату ремонту СТО. Адже в такому разі страхувальником – платником ЄП групи 3 буде порушено норми п. 291.6 ПКУ, згідно з яким платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей). Враховуючи також те, що страхове відшкодування оподатковується єдиним податком, воно має надходити саме у грошовій формі платнику ЄП.

Якщо ж страхова компанія перерахує страхове відшкодування СТО, на наш погляд, це буде підставою для страхувальника – платника ЄП групи 3 перейти на загальну систему оподаткування (див. п. 4 пп. 298.2.3 ПКУ). Окрім того, до такого доходу потрібно буде застосувати подвійну ставку ЄП (див. пп. 2 п. 293.5 ПКУ).

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»