Назва посади керівника не за Класифікатором: чи змінювати статут?

Назва посади керівника ЮО в ЄДР

Нагадаймо, що при реєстрації створення юрособи назву посади керівника визначають у статуті та зазначають у реєстраційній заяві за формою №1¹, а саме відомості про органи управління юрособи:

– вищий: наприклад, «загальні збори»;

– виконавчий: наприклад, «правління» ГО або «директор» чи «дирекція, рада директорів, інше» ТОВ.

¹ Форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджено наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5.

Проте якщо зазирнути до даних ЄДР, які є у відкритому доступі, то там переважно зазначено «керівник» або, наприклад, «голова», якщо йдеться про ГО, чи «керуючий», якщо йдеться про адвокатське бюро. Слова «директор» або «генеральний директор» в основному не розрізняють.

Тож фактично назва керівника юрособи у більшості випадків для ЄДР зазначається залежно від організаційно-правової форми юрособи – громадська організація, ТОВ, ОСББ тощо.

При цьому відповідні відомості мали би зазначатись і в господарських договорах. Проте в окремих випадках так само, як і в ЄДР, юрособи прописують сторону договору, наприклад, так: «Приватне підприємство «Ластівка» в особі керівника Шибка Iвана Iгоровича, який діє на підставі статуту». Принаймні якщо у господарському договорі посада керівника юрособи звучить так само, як і в ЄДР, без уточнення «директор», «генеральний директор», «фінансовий директор», то це жодним чином не впливає не дійсність договору.

Зверніть увагу!

Слід зважати, що коли господарський договір підписує не керівник юрособи за ЄДР та статутом, а інша особа (за посадою чи ні), то вона повинна мати або довіреність (про що також зазначають у шапці договору), або її має бути прямо зазначено в ЄДР як особу-підписант (підписант діє від імені юрособи без довіреності при укладенні господарських договорів), про що також зазначають у договорі (ідентифікація особи, яка підписує договір, та наявність у неї повноважень на це). Адже, відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про держреєстрацію, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юрособи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юрособи, фізособи-підприємця, у т. ч. під час провадження ними госпдіяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Посада керівника ≠ Класифікатор

Під час складення штатного розпису не можна не враховувати назву посади керівника, а саме «директор» чи «голова правління». Адже виконавчий орган, його назву та склад визначають саме засновники при створенні юрособи, хоча така назва може зазнати змін під час госпдіяльності такої юрособи.

Проте не дотримуватися вказівок статуту сам керівник не може. Тим паче, що залежно від того, чи створено виконавчий орган одноосібно («директор»), чи колегіально («правління», «рада директорів» тощо), назвою посади фактично й визначатиметься обсяг повноважень такого одноосібного керівника або голови колегіального органу, його членів.

Проте, як свідчить практика перевірок у сфері трудового законодавства, Держпраці доволі прискіпливо ставиться до назви посади керівника, яка, на думку контролерів, має відповідати Класифікатору. Це обумовлене тим, що відповідно до п. 2.4 Iнструкції №58 усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Нижче ми ще повернемося до того, що наказ має відповідати статуту, а статут – закону (а не Класифікатору). А згідно до п. 2.14 Iнструкції №58 у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Відповідно до чинного Класифікатора посада «керівника» юрособи може мати такі назви (див. таблицю).

Таблиця

Назви посад керівників за Класифікатором

Який висновок напрошується після уважного вивчення назв посад у Класифікаторі? У штатному розписі може бути зазначено різні посади, зокрема й фінансовий, комерційний, технічний та інші директори – у разі створення колегіального виконавчого органу. Проте саме посада керівника юрособи може бути зазначена як «Директор (начальник, інший керівник) підприємства».

Отже, навіть незважаючи на те, що Класифікатор має рекомендаційний характер, адже не є нормативно-правовим актом та не зареєстрований у Мін'юсті, його текст говорить про право засновників вирішувати, як саме називатиметься посада «керівника» підприємства/товариства для одноосібного виконавчого органу (директор чи генеральний директор) чи голови колегіального виконавчого органу. При цьому його склад може бути обрано або із запропонованих Класифікатором назв посад, або, залежно від обсягу повноважень, засновники можуть самостійно обрати назви посади членів виконавчого органу.

Тому, на нашу думку, навіть якщо обрані засновниками назви посад керівника юрособи чи складу колегіального виконавчого органу не відповідають Класифікатору, вносити до статуту зміни не потрібно. Зважаючи на те, що до 17.06.2019 р. всі ТОВ та ТДВ мають привести свої статути у відповідність до Закону про ТОВ/ТДВ, обережні бухгалтери та керівники можуть наполягати на тому, щоби привести всі посади керівного складу юрособи у статуті у відповідність до Класифікатора. Втім, вважати це обов'язковим не варто.

Нагадаємо!

Згідно із ч. 4, 5 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ, назвою одноосібного виконавчого органу товариства є «директор», якщо статутом не передбачено іншу назву. Назвою колегіального виконавчого органу товариства є «дирекція», а його голови – «генеральний директор», якщо статутом не передбачено інших назв.

Відповідальність – позиція Держпраці

Щодо відповідальності за невідповідність назв посад Класифікатору варто врахувати позицію Держпраці.

Так, у листі від 24.09.2018 р. №4501/4/4.3-зв-18 (див. «ДК» №43/2018, коментар «ДК») Держпраці зазначає, що під час проведення інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) інспектор праці може дослідити питання щодо внесення до трудової книжки відомості про роботу (ч. 4 ст. 48 КЗпП), у т. ч. дотримання пункту 2.14 Iнструкції №58. Відповідно до абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати.

Думка Держпраці

Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» затверджено, зокрема, форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю (далі – Акт).

Формою Акта передбачена можливість дослідження питання дотримання вимог ч. 4 ст. 48 КЗпП, відповідно до якої до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Пунктом 2.14 Iнструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. №58 <...> (далі – Iнструкція), передбачено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій», тощо.

Враховуючи вищезазначене, при проведенні інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) інспектор праці може дослідити питання щодо внесення до трудової книжки відомості про роботу (частина четверта статті 48 КЗпП України), в тому числі дотримання пункту 2.14 Iнструкції.

<...>

Щодо накладення на роботодавців штрафів за порушення вимог пункту 2.14 Iнструкції (ч. 4 ст. 48 КЗпП) повідомляємо, що відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена, зокрема, статтею 265 КЗпП України.

Лист Держпраці від 24.09.2018 р. №4501/4/4.3-зв-18

Проте якщо звернутися до змісту Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1338, то у ньому немає такого порушення, як невідповідність найменування професій і посад зазначеним у Класифікаторі відомостям трудової книжки із посиланням на приписи п. 2.14 Iнструкції №58.

Відповідно, жодної відповідальності за подібні нібито порушення не може бути.

У наказі та трудовій книжці посади інші, ніж у статуті, – чи вносити зміни?

Заслуговує на увагу ще одне питання: що робити, якщо у наказі та трудовій книжці зазначені інші посади керівника/колегіального виконавчого органу, ніж обрані засновниками та зазначені у статуті?

Повертаючись до Акта інспекційного відвідування, зазначимо, що на відміну від питання відповідності найменування професій і посад у трудовій книжці тим, які зазначено у Класифікаторі, питання відповідності записів у трудовій книжці до тексту наказу (розпорядження) все ж таки може мати наслідки для юрособи у вигляді штрафу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно, у разі прийняття на посаду одноосібного керівника чи керівника колегіального виконавчого органу керівник має дотримуватися вимог статуту та зазначити саме ту посаду, яку зазначено у статуті, – «директор, «генеральний директор», «голова правління» тощо. Відповідно, такі дані потрібно з точністю перенести до трудової книжки.

Якщо помилку при визначенні назви посади зроблено у наказі (розпорядженні) під час прийняття на роботу чи обрання на посаду і така назва не відповідає статуту, то тут варто звернути увагу на таке.

Статут чи інший установчий документ – це локальний нормативний акт, на підставі якого юрособа здійснює свою господарську чи іншу діяльність. За його невиконання окремі статути містять певні форми відповідальності. Але йдеться про відповідальність керівника перед засновниками.

Отже, якщо, скажімо, у статуті посаду керівника названо «генеральний директор», а у наказі та трудовій книжці – «директор», то, на нашу думку, варто вносити зміни до наказу (розпорядження) та трудової книжки, а не до статуту.

При цьому назви професій та посад за Класифікатором тут не мають значення.

Вимоги Класифікатора варто враховувати під час складання статуту. I тут потрібно взяти до уваги той факт, що деякі категорії осіб можуть мати певні особливості при призначенні та обчисленні пенсій за спеціальними нормативними актами, незважаючи на те, що наявність страхового стажу залежить не від найменування посади, а від суми страхових внесків та кількості періодів, за які їх сплачено (якщо до пенсійного законодавства не буде внесено зміни).

Проте керівників чи колегіального виконавчого органу юросіб приватного права це наразі не стосується, тож під час складання статутів слід виходити з такого:

1) у статуті засновники мають визначитися не стільки з назвою посади керівника, скільки з тим, чи буде виконавчий орган одноосібним чи колегіальним. При цьому одноосібного керівника чи голову колегіального органу можна прямо зазначити за назвою або визначитися з цим безпосередньо у тексті рішення про створення юрособи;

2) під час обрання колегіального виконавчого органу у статуті можна зазначити лише назву посади голови (генеральний директор, голова правління тощо). Посади членів такого колегіального органу та їхні назви можна не зазначати прямо у статуті, а віднести до виключних повноважень засновників, рішення щодо яких прийматимуться на загальних зборах засновників (учасників) юрособи. Відповідно, це позбавить потреби вносити зміни до статуту чи наказу (розпорядження) та трудової книжки.

Увага!

Якщо відповідним Законом для певної категорії юросіб визначено назву посади керівника, варто дотримуватися цієї назви.

Порада: на нашу думку, у разі помилки у назві посади таку помилку варто виправляти у наказі (розпорядженні) та трудовій книжці, а не у статуті. Хоча це мають визначати засновники (учасники) юрособи, а не керівник самостійно. При цьому посади за Класифікатором може бути взято до уваги, але не є обов'язковими до застосування¹.

¹ Питання, чи є Iнструкція №58 і Класифікатор актами трудового законодавства, розглянуто у статті О. Кравчука «Трудові книжки: сучасний погляд на рудимент» у «ДК» №30/2018.

***

Читайте також:

• Нюанси застосування Класифікатора професій: роз’яснення Мінсоцполітики
• Як працювати з Класифікатором професій та коли посади мають йому відповідати обов'язково, – позиція Держпраці