Як ми повідомляли, 20 липня офіційно опубліковано Закон №1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Отже, з 21 липня він набирає чинності.
Цей закон ми вже аналізували, але на стадії законопроєкту. Зараз маємо остаточний текст документа. Тож давайте поговоримо про нього ще раз, спираючись вже не на можливі, а на чинні норми закону.
Що передбачає процедура «нульового» декларування або «податкової амністії»?
Закон №1539 ще до набрання чинності отримав кілька голосних народних назв. Проте, якщо дуже коротко, то йдеться ось про що.
Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року.
Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію зі зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема, об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.
При цьому показати в декларації можна буде усе вищезазначене, але за умов документального підтвердження того, що воно існує і що право власності на це майно належить декларанту (про деталі цього розповімо далі).
Також треба буде довести, що це майно придбавалося на кошти, з яких було сплачено податки. Або було отримано, наприклад, безоплатно, але вже задеклароване і з цього дарунку податки були сплачені.
Якщо податки не були сплачені, то для легалізації такого майна доведеться сплатити спеціальний збір. Зокрема:
- 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
- 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
- 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року.
Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.
Адже крім Закону №1539, 20 липня було опубліковано ще один – Закон №1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Цей закон системно пов’язаний з попереднім. Ним пропонується не вважати умисним ухилення від сплати податків і зборів, якщо воно пов’язане з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування. І при цьому такі діяння вчинені до 2021 року.
Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених ст. 212, 212-1 ККУ).
Ось коротко про те, що буде відбуватися з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року. Проте, якщо почати аналізувати кожну норму, з’являються запитання. Розглянемо найцікавіші з них. А далі будемо чекати, що нам розповість ДПСУ, адже саме вона контролюватиме це одноразове декларування.
За якою формою декларуємось?
Це найперше і найочевидніше питання, але відповіді на нього ще немає.
У Законі №1539 (точніше в п. 6 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ) говориться лише, що це має бути форма декларації, затверджена Мінфіном. Подавати її треба не кому-небудь, а центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, тобто ДПСУ. Причому подавати декларацію чи ні – справа абсолютно добровільна.
Декларація про доходи та майновий стан абсолютно не підходить під це спеціальне декларування.
До того ж Мінфін вже розробив нову разову спеціальну декларацію.
Про це ми вказали тут.
Які документи подаємо разом із декларацією?
Друге найцікавіше питання – яке майно варто навести в декларації та які документи при цьому треба показати податківцям?
Щодо майна, яке одноразово декларується, в ПКУ додали новий пп. 14.1.280: це грошові активи фізичної особи, майно, майнові права. При цьому під грошовими активами маються на увазі (теж новий пп. 14.1.281 ПКУ):
- кошти в національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках,
- грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,
- права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи,
- активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
УВАГА! Важливі правила – гроші показати в декларації можна. Але тільки ті, які покладено до банку або у небанківську фінансову установу. Просто на слово, що вони у вас є, вам не повірять. Приносити готівку і золоті зливки до ДПС теж немає сенсу. Потрібна виписка з рахунку. Заявляєте, що взагалі-то гроші у вас є, але ви їх зараз позичили? Гаразд, покажіть договір позики або грошової вимоги, оформлений відповідно до чинного законодавства.
Щодо негрошового майна, то декларувати можна буде, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості). До нерухомого майна належать і об'єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
УВАГА! Щодо готової нерухомості треба буде мати правовстановлюючі документи, тобто договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Все це засвідчене нотаріально, а також із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо недобудованої нерухомості – документи про те, що саме ви є власником результату проведених будівничих робіт (наприклад, договір із підрядниками).
Декларувати можна і рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
- частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
- цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
- права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані з правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
- інші активи фізичної особи, у тому числі майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
УВАГА! На все це повинні бути правовстановлюючі документи! І тут, звісно, теж виникають питання. Якщо з нерухомістю та транспортними засобами все більш-менш зрозуміло – право власності на них має бути зазначено у відповідному державному реєстрі (для нерухомості або Витяг з Держреєстру речових прав, або Витяг ще з БТІ з реєстру прав власності на нерухоме майно, чи техпаспорт для ТЗ), решта варіантів є нелегальними і вимагатимуть встановлення, хто ж є власником цього майна. З цінними паперами та внесками до статутного капіталу юросіб операції, як правило, теж щільно офіційно документуються.
А от щодо «іншого» цінного рухомого майна, зокрема, щодо меблів або ювелірних прикрас, їх дарування та придбання оформляють документально не так часто. Звісно особливі цінні та/або старовинні предмети можуть мати експертну оцінку, проте й вона не вказує саме на право власності. Та і зберігають такі документи про дарування чи придбання далеко не всі. Найпростіший приклад – на сайтах, де розміщуються оголошення з купівлі-продажу, цілі розділи присвячені меблям та ювелірним виробам, предметам мистецтва (якщо вони не придбані на офіційних аукціонах). Це, як правило, разові операції, тому продаж здійснюють звичайні фізособи, розрахунок здебільшого проводиться готівкою або ж перерахуванням на картковий рахунок, без деталізації, за що саме проводиться платіж. А вже про ситуації, коли цінності передавалися в родині від бабці до онуки, від чоловіка до дружини і навпаки і говорити нема про що. Звісно, в таких ситуаціях ніхто не оформлював договір дарування або спадщину, а речі передавалися із рук в руки. Серед осіб, які є найближчими родичами і дарування та спадщина між якими і зараз здебільшого є неоподаткованими!
Щодо майнових прав на доходи у вигляді дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані з правом власності на цінні папери або на частку в СК юрособи, то тут варто підкріпитись договорами, документами про право на об’єкти інтелектуальних прав або послатись на дані відкритих реєстрів, де відповідна інформація розміщується у загальному доступі.
Інше питання, коли майнові права зареєстровані за межами України – тут слід вирішувати з документальним підтвердженням за правилами країни реєстрації та робити нотаріально засвідчені переклади.
Закон №1539 ці спірні ситуації лише створює, але ніяк не вирішує. Тому чекатимемо на роз’яснення від ДПСУ та, можливо, від Мін’юсту та самого Уряду, як вони пропонують діяти в таких ситуаціях.
На яке майно спецдекларування не поширюється?
Об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- ухиленням від сплати ЄСВ та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції»;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого з кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209, 258-5 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. 368, 368-5, 369 і 369-2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III ЦКУ;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно зі законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Чи можна не декларуватися?
Можна. Одноразове декларування – справа, як ми вже казали, добровільна. Проте вона хоч якось захищає від майбутніх санкцій щодо нелегального майна, тобто майна, щодо якого ви не можете довести факт сплати податків. Зазначення в декларації і сплата спеціального збору за це майно – це єдиний варіант легалізації, який пропонується українцям.
А от що буде з цим нелегальним майном далі? Закон №1539 про це не говорить, а ми можемо лише здогадуватися. На нашу думку, навряд чи йтиметься про конфіскацію. Але сама ідея «нульового» декларування не нова. І вона розглядалася не як разовий інструмент для поповнення державного бюджету спеціальним збором.
Якщо ми не помиляємось, в Уряду далекоглядніші плани – контроль за доходами та видатками громадян і донарахування податків, якщо такі видатки будуть більшими ніж офіційні доходи. Як це будуть робити і наскільки це реально зробити на практиці, це вже питання не до автора статті. Але логічно, що зробити це можна лише, якщо мати певний вхідний залишок. Ось ним і будуть задекларовані і легалізовані статки громадян. Тобто у декларування є така корисна риса – тим майном, яке пройшло легалізацію, можна буде пояснити майбутні витрати і уникнути подвійного оподаткування.
Втім, є і майно, яке легалізується з метою оподаткування і без подання спецдекларації.
Отже, для «недекларантів» буде поблажка – певна кількість активів, які вважатимуться придбаними на кошти, з яких було сплачено усі податки і які не треба декларувати. Тому збір за такі активи платити не треба буде!
| Нерухомість | Транспортні засоби | Інше майно |
| В Україні, на дату завершення періоду декларування, що належить фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів: а) об'єкти житлової нерухомості: квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру у багатоквартирному жилому будинку незавершеного будівництва; або житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення; б) об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів; в) земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 ЗКУ |
один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. Це не стосується транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера) |
Активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті й банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування |
Як визначатиметься вартість майна з метою декларування?
Про це говорить п. 7 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ.
| Ставка збору | База оподаткування |
| 2,5% Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. |
Номінальна вартість державних облігацій України з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації |
| 5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та щодо права грошової вимоги до резидентів України. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Увага! Щоби задекларувати ці активи та застосувати цю ставку, кошти декларанта в національній та іноземній валюті, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України! І це мають бути спеціальні рахунки! Як саме вони відкриватимуться разово для проведення цього декларування, має визначити НБУ. 9% щодо валютних цінностей, розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах (але не в банках України), та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Увага! Щоби задекларувати ці активи і застосувати цю ставку, кошти декларанта в іноземній валюті мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном на дату декларування! |
Базою оподаткування для грошових активів буде грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість таких активів зазначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на банківські метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації |
| 5% для негрошових активів, розташованих в Україні Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 9% для негрошових активів за кордоном Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. |
З базою оподаткування для негрошових активів буде складніше, адже тут значно більше варіантів для її визначення. Наприклад, такою базою можуть бути витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування (підтверджені документально). Або оціночна вартість, при цьому оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації тощо. Але найцікавіше, що за власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об'єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України! |
Одже, що ми бачимо? Ще немає ні форми декларації, ні порядку її складання та подання. Проте вже зрозуміло, що до декларації треба буде додати не лише копії правовстановлюючих документів на майно, яке в ній зазначено, а й копії документів, які підтверджують вартість такого майна!
При цьому для грошових коштів це буде простіше – і наявність, і суму підтвердить, наприклад, виписка банку (а інвалютні кошти – лист про курс НБУ на дату декларування, та і те, якщо податківці на цьому наполягатимуть, адже такий курс є загальнодоступною інформацією).
А от щодо негрошових активів – потрібні будуть розрахункові документи (про понесені витрати), висновки експертів (якщо вартість визначається за оцінкою) тощо.
Подали декларацію – що далі?
А далі, якщо ви визначили в декларації певну суму спецзбору, його треба буде сплатити. Інакше податкова амністія не спрацює.
Сплатити збір треба протягом 30-ти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом:
- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- другого платежу – до 1 листопада 2023 року;
- третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
Спеціальні правила доплати збору встановлені і в разі його донарахування шляхом подання уточнюючої декларації. Так, виправлення помилок при спецдекларуванні Законом №1539 теж передбачено. Але про це ми поговоримо докладно і на прикладах після того, як Мінфін визначиться з формою та порядком складання цієї декларації.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
