Декларацію з податку на прибуток оновили: аналіз змін від редакції

Із текстом внесених змін та новою формою декларації з податку на прибуток, які було затверджено наказом №101, ви можете ознайомитися за посиланням.

Як ми зазначали в нашій попередній новині, короткий зміст змін такий:

1) Законом №2330 ПКУ доповнено новим п. 142.4 ПКУ щодо особливостей оподаткування платників податку – учасників індустріального парку. З метою приведення декларації у відповідність до цих змін:

• рядок 10 «Особливі примітки» доповнюється позицією щодо подання Декларації учасником індустріального парку;
• показники Декларації – новими рядками, в яких зазначаються передбачені п. 142.4 ПКУ об’єкти оподаткування;
• додаток ТЦ до Декларації викладається в новій редакції; 

2) Законом №2480 передбачено тимчасове, за звітні періоди 2022 року, для учасників процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться з метою реалізації заходів, передбачених ст. 4 Закону «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III ПКУ, зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації приводиться у відповідність до положень ПКУ; 

3) Законом №2600 викладено у новій редакції пп. «д» пп. 141.4.1 ПКУ щодо визначення доходом нерезидента доходу від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту. У зв’язку з цим код рядка 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації викладено в новій редакції.

Крім того, новим п. 141.12 ПКУ передбачено особливості оподаткування операцій з першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Відповідні особливості оподаткування пов’язані зі зменшенням та збільшенням фінансового результату до оподаткування. У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації приводиться у відповідність до зазначених положень Кодексу;

4) Законом №2719 внесено зміни, зокрема, до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено пунктами 66 та 67 щодо зменшення та збільшення фінансового результату до оподаткування, зокрема, на суму нарахованих доходів (витрат) від операцій, пов’язаних з отриманням об’єктів права власності російської федерації та її резидентів, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування. У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації приводиться у відповідність до зазначених положень Кодексу;

5) Законом №2720 ПКУ доповнено п. 141.13 ПКУ, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

У зв’язку з цими змінами Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, відображатимуть суму авансових внесків за кожен пункт обміну іноземної валюти, яка сплачується щомісяця та є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною п. 136.1 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Тому додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що зменшує суму нарахованого податкового зобов’язання з урахуванням положень ПКУ; 

6) у зв’язку із вищезазначеними змінами викладено у новій редакції додаток ВП;

7) додаток ПП до декларації з прибутку доповнено новими графами:

• 7 «Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням, гривень»;
• 8 «Сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду, гривень».

Коли набирають чинності ці зміни? 

А ось це наразі загадка. Адже реєстрація наказу №101 в Мінюсті відбулася ще 7 березня, але він й досі не опублікований в офіційному друкованому виданні. Отже, нова форма декларації очікує нас у майбутньому. 

А далі, якщо йти за п. 46.6 ПКУ, то застосовуватися нова форма має починаючи зі звітного періоду, яким буде наступний період після її опублікування. Декларація з податку на прибуток має два звітні періоди. Тобто дехто із платників податку звітує щокварталу, а дехто – аж за рік. Але на практиці ніхто не чекає два роки до початку застосування нової форми. Тож ризикнемо і скажемо, що якщо наказ №101 опублікують у березні, то вже за перший квартал 2023 року ми, скоріше за все, звітуватимемо вже за новою формою. Втім, податківці можуть вирішити і відкласти таке застосування до декларації за півріччя. Тож почекаємо офіційного коментаря. 

А тепер розглянемо деякі із зазначених вище змін докладно. 

Нерезидент-юрособа продає нерухоме майно, яке розташоване в Україні

Про правила оподаткування такої операції ще на початку 2022 року ми писали тут.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, 

або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України,

які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 

Щоправда, такі вимоги не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їхні постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД х 100 : (100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Таким чином, дохід нерезидента-юрособи від продажу належного йому нерухомого майна, розташованого на території України, оподаткувався податком на прибуток за ставкою 15%. Податок сплачувався під час виплати такого доходу.

Якщо дохід нерезиденту виплачувався в негрошовій формі, то сума податку обраховувалася відповідно до зазначеної вище формули.

Водночас згідно зі ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Що змінив Закон №2600? Ми докладно аналізували цей закон тут. 

Зокрема, до оподаткованих доходів юросіб-нерезидентів віднесли доходи від продажу чи іншого відчуження (пп. «д» пп. 141.4.1 ПКУ):

• нерухомого майна або
• неподільного об’єкта незавершеного будівництва,
• майбутнього об’єкта нерухомості чи
• подільного об’єкта незавершеного будівництва.

Для такого оподаткування ці об’єкти мають:

• бути розташовані чи після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта будуть розташовані на території України,
• належати нерезиденту.

Отже, доходи від продажу не лише вже існуючих, а й майбутніх об’єктів нерухомості, які отримуються нерезидентами-юрособами, також оподатковуються податком на прибуток.

І саме цей момент врахували у змінах до декларації: зміст рядка за кодом 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації викладено в новій редакції. Тепер у ньому відображатимуть «Доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості чи подільного об'єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту». 

Якщо нерухомість продає резидент

Крім того, новим п. 141.12 ПКУ, впровадженим Законом №2600, передбачено особливості оподаткування операцій з першого продажу як існуючої, так і майбутньої нерухомості. 

Цим пунктом, по суті, встановлено нову податкову різницю для зазначених операцій. Ця різниця застосовується тільки платниками податку на прибуток, які застосовують коригування на податкові різниці.

Замовник будівництва, девелопер щодо операцій з першого продажу (передачі покупцеві) об’єктів, що розглядаються, фінрезультат до оподаткування:

• зменшують на суму доходу (виручки);
• збільшують на суму собівартості об’єкта.

Якщо замовник, девелопер застосували цю різницю, то на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості вони роблять зворотні податкові коригування. Тобто фінрезультат до оподаткування:

• збільшують на суму доходу (виручки), яку показували у зменшення;
• зменшують на суму собівартості об’єкта, яку показували у збільшення.

Фактично через систему таких податкових коригувань момент сплати податку на прибуток з операцій продажу нерухомих об’єктів, що розглядаються, переноситься на дату прийняття об’єктів в експлуатацію.

І додаток РІ до Декларації приводиться у відповідність до зазначених положень Кодексу. Його доповнили новими рядками: 

"

"

Операції із майном СГ із рф – в новій декларації

Новий Закон №2719 містить досить різні зміни, а тому потребує докладного аналізу за його частинами. 

Ми вже розповідали про дві важливі новації цього закону: 

• Про те, як відбуватимуться податкові перевірки
• І як відмовитися від спецгрупи 2% ЄП 

Тепер поговоримо про зміни, внесені до «воєнних» норм ПКУ. 

Згідно з новими п. 66 та 67 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ запроваджуються нові податкові різниці. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на:

• суму нарахованих доходів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням КМУ об’єктів права власності рф та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів;
• суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до зазначених стандартів, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності рф та її резидентів відповідно до такого Закону і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності рф та її резидентів. 

Нагадаємо, що такий Указ був від 11.05.2022 №326/2022, і його було затверджено Законом №2249-IX від 12.05.2022 р. Такий закон набрав чинності з 19.05.2022 р. А Закон №2719, який впровадив це зменшення фінрезультату, набрав чинності з 25.11.2022 р. 

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням КМУ об’єктів права власності рф та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів.

Зміст запропонованих змін зрозумілий. Борги перед СГ з рф списуються, і дохід від такого списання не оподатковується. Аналогічна ситуація відбуватиметься і з переданим платникам податку на прибуток за рішенням Уряду майном СГ з рф. Але – ми маємо розбіжність у датах. Право на таку різницю отримали у листопаді 2022 р., самі ж операції відбувалися раніше, а декларацію, у якій з’явилася можливість нарешті показати ці різниці, затверджено у 2023 році. 

Тож, на думку автора, заповнення відповідних нових рядків 4.1.24, 4.2.26-4.2.28 додатка РІ потребує роз’яснень від ДПС. Сподіваємося, вони з’являться найближчим часом. Поки що їх немає навіть у «ЗІР».